Щодо відповідальності за неподання повідомлення за формою 20-ОПП (лист ДПС від 11.09.2023 р. № 2945/ІПК/99-00-04-03-01-06)

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 11.09.2023 р. № 2945/ІПК/99-00-04-03-01-06

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо відповідальності за неподання повідомлення за формою 20-ОПП, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні заявник звертається з проханням надати роз'яснення щодо можливості притягнення до відповідальності платників податків за порушення неподання або несвоєчасного подання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП під час здійснення камеральних перевірок податкової звітності.

У зв'язку із зазначеним, у Товариства виникли наступні питання:

1. Чи має право контролюючий орган, який входить до структури органів Державної податкової служби України під час проведення камеральної перевірки проводити перевірку факту подання чи неподання або ж своєчасності подання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП?

2. Чи передбачено право контролюючих органів у Податковому кодексі України, а саме право контролюючих органів, які входять до структури органів Державної податкової служби України під час проведення камеральної перевірки проводити перевірку факту подання чи неподання або ж своєчасності подання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП?

Щодо питання 1 - 2

У відповідності до пункту 75.1 статті 75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом, а фактичні перевірки - Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).

Також пунктом 76.1 статті 76 Кодексу визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Водночас, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу передбачено, що предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39³ Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39³ Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44¹.2 статті 44¹ Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44² Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44¹.3 статті 44¹, підпунктів 6 - 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування - неосновне місце обліку.

Об'єктами оподаткування є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за N 1562/20300 (далі - Порядок N 1588).

Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об'єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об'єкта у порядку, визначеному розділом VII Порядку N 1588 (пункт 8.3 розділу VIII Порядку N 1588).

Згідно з пунктом 7.3 розділу VII Порядку N 1588 у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Відповідно до пункту 8.4 розділу VIII Порядку N 1588 повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - повідомлення за формою 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за формою 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень за формою 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об'єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об'єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.

Отже, платник податків зобов'язаний подавати повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об'єктів оподаткування або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах встановлена статтею 117 Кодексу.

Згідно з пунктом 117.1 статті 117 Кодексу неподання у строки та у випадках, передбачених Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичної особи чи юридичну особу відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність у розмірі 1020 гривень.

У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року штраф за таке порушення, для юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичної особи чи юридичну особу відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність становитиме 2040 гривень.

Зауважимо, повідомлення за формою 20-ОПП не підпадає під визначення податкової звітності та не вважається податковою звітністю (податковою декларацією). При цьому повідомлення за формою 20-ОПП не є предметом камеральної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, чинним законодавством не передбачено під час проведення камеральної перевірки встановлення факту неподання або несвоєчасного подання платником податків до контролюючого органу повідомлення за формою 20-ОПП.

Факт неподання або несвоєчасного подання платником податків до контролюючого органу повідомлення за формою 20-ОПП можливо встановити лише шляхом проведення документальної (планової або позапланової; виїзної або невиїзної) або фактичної перевірок.

Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 52⁸ (до 30.06.2023) та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (до 01.08.2023) зупинявся перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).