Щодо виправлення помилки в заголовній частині зведеної податкової накладної і відображення такого виправлення в податковій звітності (лист ДПС від 06.11.2020 р. № 4607/ІПК/99-00-05-06-02-06)

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 06.11.2020 р. № 4607/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо виправлення помилки в заголовній частині зведеної податкової накладної і відображення такого виправлення в податковій звітності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, платником податків було нараховано податкові зобов’язання на підставі вимог пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну. При цьому у заголовній частині податкової накладної у графі "Зведена податкова накладна" замість коду ознаки "2" було проставлено код ознаки "1".

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (далі - Порядок N 1307).

Згідно з пунктом 11 Порядку N 1307 у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі "Зведена податкова накладна" зазначається код ознаки, зокрема:

1 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ;

2 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.

Згідно із пунктом 21 Порядку N 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Щодо питання 1

Зважаючи на те, що у податкових накладних, які складаються на підставі різних норм ПКУ (пункт 198.5 статті 198 та пункт 199.1 статті 199 розділу V ПКУ), у полі верхньої лівої частини податкової накладної "Зведена податкова накладна" зазначаються різні коди ознаки - відповідно "1" та "2", то помилки, допущені у такому коді податкової накладної, виправляються шляхом складання розрахунку коригування з урахуванням таких особливостей:

у полі "Дата складання" зазначається дата, на яку було виявлено таку помилку;

у верхній лівій та заголовній частині розрахунку коригування - дані із верхньої лівої та заголовної частини податкової накладної з помилковим даними;

у розділі Б - зі знаком "-" (виводяться в "0") відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ). При цьому у графі 2.1 зазначається код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів).

Розрахунок коригування, складений до податкової накладної, яка не підлягала наданню отримувачу (покупцю), підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Одночасно постачальник (продавець) повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН нову податкову накладну з урахуванням таких особливостей:

реквізити верхньої лівої та заголовної частини податкової накладної зазначаються без помилок;

у полі "Дата складання" зазначається дата виникнення податкових зобов’язань постачальника (продавця), тобто дата складання податкової накладної з помилковими даними у верхній лівій частині податкової накладної;

такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної з помилковими даними у верхній лівій частині податкової накладної;

у розділі Б такої податкової накладної зазначається обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були вказані в податковій накладній з помилковими даними у верхній лівій частині податкової накладної.

Роз’яснення щодо порядку виправлення помилок, допущених у полях верхньої лівої частини податкової накладної, розміщено на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС у рубриці "Запитання - відповіді з бази знань" (категорія 101.15) за адресою: zir.tax.gov.ua.

Щодо питання 2

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21 (далі - Порядок N 21), до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6).

Отже, в податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній / розрахунку коригування.

Обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в податковій накладній, не підтвердженій первинними документами, і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.

Оскільки платником податку відображено податкові зобов’язання в податковій декларації правильно, у відповідному рядку та за відповідний податковий період, то необхідності для внесення змін до податкової звітності в описаній у зверненні ситуації немає.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.