Щодо механізму реалізації положень статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (лист Фонду соцстраху від 01.09.2017 р. № 5.1-27-241)
ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 01.09.2017 р. № 5.1-27-241
Щодо механізму реалізації положень статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України (далі - Фонд), розглянувши <...> лист щодо механізму реалізації положень статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. N 1105 (далі - Закон N 1105) в частині мінімальної гарантії розміру допомоги по вагітності та пологах, повідомляє.
Відповідно до частини першої статті 26 та частини другої статті 33 Закону N 1105 порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, частиною другою статті 26 Закону N 1105 визначено, що сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Згідно із статтею 25 Закону N 1105 допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарнота надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
Тобто нормами Закону N 1105 визначено, що відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок), здійснюється лише обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах і не передбачена реалізація норм частини другої статті 26 Закону N 1105.
Так, відповідно до пункту 2 Порядку сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.
Пунктом 3 Порядку визначено, що середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
В свою чергу, нормою статті 26 Закону N 1105 не визначено спеціального механізму обчислення суми доплати до розміру мінімальної заробітної плати, якщо нарахована сума допомоги у розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної заробітної плати.
Законом N 1105 визначено, що зазначена допомога обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. Крім того, положеннями Порядку передбачено уніфікований механізм обчислення середньої заробітної плати та розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах.
Таким чином, чинним законодавством не передбачено поділу страхового випадку на окремі періоди тривалістю в календарний місяць та іншого механізму розрахунку, ніж визначеного Порядком.
Слід зазначити, що реалізація рекомендацій Міністерства соціальної політики України призводить до необґрунтованих витрат коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності при здійсненні доплат до розміру мінімальної заробітної плати.
Так, у випадку застосування рекомендацій Міністерства соціальної політики України виплата буде здійснюватися з більшої суми, ніж мінімальна заробітна плата, розмір якої встановлено на момент настання страхового випадку, наприклад, якщо страховий випадок триває 31 + 30 + 31 + 30 + 4 = 126 календарних днів, то сума допомоги буде дорівнювати 3258,72 грн + 3200,00 грн + 3258,72 грн + 3200,00 грн + 420,48 грн = 13337,92 гривень. А якщо зазначену суму допомоги розділити на 126 календарних днів відпустки, то середньоденний розмір допомоги буде складати 105,86 грн, що на 0,74 грн більше, ніж розрахований із розміру мінімальної заробітної плати (3200,00 грн : 30,44) = 105,12 гривень.
Таким чином, виконавча дирекція Фонду вважає, що реалізація положень статті 26 Закону повинна здійснюватися з урахуванням норм Закону N 1105 та Порядку, а саме, сума допомоги по вагітності та пологах розраховуватися за наступним алгоритмом:
1. Розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат.
2. Порівнюється фактична середньоденна заробітна плата із середньоденною заробітною платою, обчисленою з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого у місяці настання страхового випадку (мінімальна заробітна плата, ділена на 30,44 - середньомісячну кількість календарних днів).
3. У разі перевищення середньоденної заробітної плати, розрахованої із мінімальної заробітної плати, над фактичною середньоденною заробітною платою, подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах) здійснювати із середньоденної, обчисленої із мінімальної заробітної плати.
Додатково повідомляємо, що із зазначеного питання виконавчою дирекцією Фонду були надані Міністерству соціальної політики України пропозиції щодо включення до статті 26 Закону N 1105 змін для врегулювання неоднозначного трактування норми частини другої статті 26 Закону N 1105, які були враховані в проекті Закону України від 22.06.2017 р. N 6614.
