Щодо деяких питань з оплати праці (лист Мінекономіки від 21.05.2020 р. № 3511-06/32092-09)

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.05.2020 р. № 3511-06/32092-09

Щодо деяких питань з оплати праці

Мінекономіки розглянуло звернення щодо деяких питань з оплати праці та в межах компетенції повідомляє.

1. Статтею 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись адміністративні стягнення, зокрема суспільно корисні роботи.

Згідно із статтею 31¹ КУпАП суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 325¹ КУпАП виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.

Статтею 325³ КУпАП передбачено, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається, зокрема, ведення обліку та інформування органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, про кількість відпрацьованих порушником годин та нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Разом з тим, пунктом 13.13 Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Мін'юсту від 19.03.2013 р. N 474/5 та зареєстрованого в Мін'юсті 21.03.2013 р. за N 457/22989 (далі - Порядок N 474/5), зокрема, встановлено, що, якщо наявні підстави, які унеможливлюють виконання постанови суду, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду, який виніс постанову, подання щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови.

Крім того, згідно з пунктом 13.17 Порядку N 474/5 до відбутого строку суспільно корисних робіт зараховується тільки той час, протягом якого порушник виконував суспільно корисну роботу на визначених об'єктах, що підтверджено повідомленням власника підприємства.

Звертаємо увагу на те, що, незважаючи на низку ознак, притаманних трудовим відносинам, чинним законодавством не передбачено обов'язковості укладання трудового договору між порушником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом. Проте законодавство не містить також і заборони укладати в даному випадку трудові договори.

Разом з тим, з укладенням трудового договору його сторони набувають прав та обов'язків, визначених Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП).

Так, у зв’язку з зупиненням виконання роботи на підставі трудового договору, викликаним відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами, на підприємстві, в установі, організації відповідно до вимог КЗпП слід запроваджувати простій.

Згідно з частиною першою статті 113 КЗпП час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Принагідно інформуємо, що законодавством не передбачено норм щодо обов'язку власника або уповноваженого ним органу запроваджувати на підприємстві, в установі, організації простій при зупиненні виконання роботи на підставі цивільно-правового договору, викликаному відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами.

2. Згідно з частиною четвертою статті 31 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - Закон) з особами, які беруть участь у громадських роботах, укладаються на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів, строкові трудові договори для працевлаштування на створені тимчасові робочі місця. Відповідно до частини п'ятої статті 31 Закону та пункту 4 Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. N 175, на осіб, які беруть участь у громадських роботах, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені, зокрема, законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, вважаємо, що особи, які відповідно до статті 31 Закону беруть участь у громадських роботах, проте їх не виконують у зв’язку з запровадженням простою, мають право на оплату часу простою на умовах, визначених статтею 113 КЗпП.

3. Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок N 100), встановлено, що у всіх випадках обчислення середньої заробітної плати, крім оплати часу відпусток та компенсації за невикористані відпустки, нарахування проводяться виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до пункту 4 Порядку у випадку, якщо протягом цього періоду працівник не відпрацював жодного робочого дня, розрахунок проводиться виходячи з встановлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку (розрахованого з урахуванням пункту 8 Порядку) на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.