Щодо обов'язковості виконання суб'єктами положень генеральної, галузевих (міжгалузевого) угоди (лист Мінсоцполітики від 21.11.2016 р. № 415/0/15-16/18)

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.11.2016 р. № 415/0/15-16/18

<...>

Статтею 9 Закону України "Про колективні договори і угоди" встановлено, що положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Звертаємо увагу, що ст. 3 Рекомендації Міжнародної організації праці щодо колективних договорів N 91 передбачено, що усякий колективний договір має зв'язувати сторони, що його підписали, а також осіб, від імені яких його укладено. А відповідно до мети цієї Рекомендації під "колективним договором" розуміють усяку письмову угоду щодо умов праці та найму, яка укладається, з одного боку, між роботодавцем, групою роботодавців або однією чи кількома організаціями роботодавців та, з другого боку, однією чи кількома представницькими організаціями працівників або, за відсутності таких організацій, - представниками самих працівників, належним чином обраними і уповноваженими згідно з законодавством країни.

З метою дотримання норм законодавства Сторони чинної Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні у її Загальних положеннях передбачили, що положення Угоди є обов'язковими для врахування суб'єктами, що перебувають у сфері дії Сторін, у тому числі під час розроблення та укладення галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів.

Враховуючи викладене, на думку Мінсоцполітики, обов'язковими для підприємства положення Генеральної угоди будуть якщо і роботодавець, і працівники цього підприємства представлені суб'єктами Сторін Угоди через відповідне членство та на підставі установчих документів (статутів, положень тощо).

Перелік суб'єктів Сторони роботодавців і профспілкової Сторони Угоди та їх членських організацій наведено у додатках 1 і 2 до Угоди. Суб'єктом Сторони органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України.

Однак підприємству, для якого положення Генеральної угоди не обов'язкові, законами України "Про колективні договори і угоди", "Про соціальний діалог в Україні" не забороняється їх застосування.

Роботодавець і працівники можуть у межах повноважень прийняти узгоджене рішення керуватися її нормами та положеннями. <...>.