Стосовно застосування положень Закону України «Про відпустки»" (лист Мінсоцполітики від 25.07.2019 р. № 1115/0/206-19)
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 25.07.2019 р. № 1115/0/206-19
Директоратом норм та стандартів гідної праці Міністерства соціальної політики розглянуто звернення редакції газети «Оплата праці» стосовно застосування положень Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) і в межах компетенції повідомляється.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Закону щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.
Норма щодо продовження або перенесення поширюється тільки на щорічні відпустки та додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, що надаються на підставі статті 19 Закону.
Згідно з пунктом 1.1. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 р. за № 1005/6196 (зі змінами), тимчасова непрацездатність працівника має бути засвідчена листком непрацездатності. Листок непрацездатності повинен відповідати затвердженій формі й бути оформлений відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2004 р. за № 1456/10055 (зі змінами).
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону.
Таким чином, питання стосовно продовження або перенесення невикористаної відпустки має вирішуватись за погодженням між працівником та роботодавцем.
Надання невикористаної частини відпустки відразу після одужання працівника чи перенесення її на інший період провадиться шляхом видання керівником відповідного наказу, на підставі листка тимчасової непрацездатності працівника та його заяви. Також необхідно внести зміни до графіка відпусток.
Вимога щодо надання основної безперервної частини щорічної відпустки не менше 14 календарних днів виконується на етапі надання відпустки. Таким чином, на нашу думку, у наведеному у листі випадок використання у липні 4 календарних днів перенесеної щорічної відпустки, а у вересні — залишку 10 календарних днів щорічної відпустки не буде порушенням вимог частини першої статті 12 Закону.
Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.
Генеральний директор Директорату норм та стандартів гідної праці Ю. Кузовой
