Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


  • О материальной ответственности

О материальной ответственности



   

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 12.10.2010 р. N 312/13/116-10
   
   Про матеріальну відповідальність

   
   У Департаменті з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянуто лист і в межах компетенції повідомляється.
   
   Відповідно до статті 1351 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть укладатися підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли 18-річного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
   
   Перелік посад і робіт з працівниками (що досягли 18-річного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей (далі - Перелік), затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.77 р. N 447/24, і діє на території України відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".
   
   Відповідно до зазначеної вище статті договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися за наявності одночасно двох умов: 1) наявність посади, яку працівник займає, або роботи, яку він виконує, у Переліку; 2) виконання обов'язків згідно з посадою, виконання роботи згідно професії мають бути безпосередньо пов'язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва довірених працівникам цінностей. Тому наявність посади або роботи в Переліку не дає підстави для укладення договору про повну матеріальну відповідальність, якщо у змісті трудової функції працівника відсутні перелічені обов'язки.
   
   Згідно з "Загальних положень" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, які містяться в Випуск 1 "Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності", затвердженому наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. N 336, конкретний перелік посадових (робочих) обов'язків визначається посадовими (робочими) інструкціями працівників усіх категорій, які розробляють і затверджують на основі типової кваліфікаційної характеристики роботодавці, враховуючи конкретні завдання та обов'язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації.
   
   Тобто зміст трудової функції працівника визначається розділом "Завдання та обов'язки" посадової (робочої) інструкції.
   
   На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 09.11.2005 р N 58725/1/1-05 у Міністерстві праці та соціальної політики України розглядалося питання щодо визначення Переліку посад працівників, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані зі зберіганням, обробкою, продажем ( відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
   
   Проектом Трудового кодексу України, підготовленим до другого читання на засіданні Верховної Ради України, передбачено, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть укладатися з працівниками, які виконують роботи, безпосередньо пов'язані з отриманням матеріальних цінностей. Характер таких робіт буде визначатися Державним класифікатором України ДК 003:2005 "Класифікатор професій" та Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Оскільки у проекті Трудового кодексу України вищевказані норми є нормами прямої дії і не передбачають видання підзаконного акту, немає необхідності в розробці відповідного переліку посад і робіт.
   
   Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників передбачені статтею 130 КЗпП.
   
   Відповідно до зазначеної статті працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
   
   При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, що така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
   
   Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно чи виправити пошкоджене.
   
   Згідно зі статтею 136 КЗпП покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середній місячний заробіток, здійснюється за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
   
   Розпорядження власника або уповноваженого ним органу або вищестоящого в порядку підлеглості повинно бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівника. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.
   
   У решті випадків покриття шкоди здійснюється шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного (міського) суду.
   
   У відповідності зі статтею 138 КЗпП для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
   
   З урахуванням вищезазначеного, в разі якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія - найманого працівника, то необхідно довести, що збитки завдані внаслідок протиправних дій (бездіяльності) зазначеного працівника,і тільки тоді на такого працівника може бути покладена матеріальна відповідальність за завдану шкоду.
   
   Заступник директора Департаменту -
   начальник відділу
   
А. Литвин

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям