Относительно вопросов, связанных с отнесением банка к категории неплатежеспособных

       
       
   У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних з оскарженням рішень Національного банку України, рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), що приймаються відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на підставі пункту 4 частини першої статті 32 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.
   
   З підстав, передбачених частиною першою статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
   
   Частиною другої цієї статті визначено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
   
   Відповідно до частини першої статті 34 цього Закону Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
   
   Згідно з частиною першою статті 54 зазначеного Закону рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
   
   У зв'язку з цим Вищий адміністративний суд України нагадує, що пунктом 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року N 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" адміністративним судам роз'яснено, що спори, які виникають за участю Фонду у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
   
   Крім цього, звертаємо увагу на те, що адміністративні суди під час розгляду таких справ повинні неухильно додержуватися вимог статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України.
   
   Відповідно до пункту 2 частини п'ятої цієї статті не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку.
   
   Також, у разі виконання Фондом вимог статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо запровадження тимчасової адміністрації, відсутні підстави для забезпечення позову шляхом зупинення рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Початок процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку свідчить про те, що таке рішення є виконаним і передбачені ним правові наслідки є такими, що вже настали. Тому відвернути їх настання шляхом зупинення рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних в порядку забезпечення позову не є можливим.
   
   Цей лист пропонуємо довести до відома суддів окружних та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.
   
    Голова суду
   

О. Нечитайло