Об утверждении Обобщающей налоговой консультации относительно расходов на гарантийный ремонт (обслуживание) или гарантийные замены товаров

   
   
   Керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, з метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства,
   
   НАКАЗУЮ:
   
   1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію щодо витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів (далі – Узагальнююча консультація) (додається).
   
   2. Інформаційно-комунікаційному департаменту (Косарчук В.П.) забезпечити оприлюднення наказу на офіційному веб-порталі Міндоходів.
   
   3. Податкові консультації з питання врахування витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток застосовувати у частині, що не суперечить Узагальнюючій консультації.
   
   4. Начальникам головних управлінь Міндоходів в областях, місті Києві, Міжрегіонального головного управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників довести цей наказ до відома підпорядкованих державних податкових інспекцій.
   
   5. Координаційно-моніторинговому департаменту (Притула Є.М.) забезпечити внесення змін до Репозиторія звітної і статистичної інформації Міністерства доходів і зборів України, затвердженого наказом Міндоходів від 06.09.2013 №448.
   
   Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
   
   Перший заступник Міністра
   

І.О. Білоус

   
   
   
   
   
   У зазначеній консультації вживаються такі скорочення:
   
   Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) – Податковий кодекс;
   
   Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV – Цивільний кодекс;
   
   Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV – Господарський кодекс;
   
   Порядок обліку покупців, що отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 грудня 2012 року №1263 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 за №2158/22470) – Порядок №1263.
   
   Відповідно до положень Цивільного кодексу договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк) (частина 2 ст. 675 Цивільного кодексу).
   
   Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (п.1 ст.678 Цивільного кодексу).
   
   Відповідно до п. 6 ст. 269 Господарського кодексу постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
   
   Абзацом «є» підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу встановлено, що до складу інших витрат включаються витрати на збут, які серед іншого включають витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування.
   
   Відповідно до п.п. 140.1.4 п.140.1 ст. 140 Податкового кодексу при визначенні об'єкта оподаткування враховуються будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, у розмірі, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих/оприлюднених платником податку.
   
   Термін "оприлюднення" означає розповсюджене в рекламі, технічній документації, договорі або іншому документі зобов'язання продавця щодо умов та строків гарантійного обслуговування.
   
   У разі здійснення гарантійних замін товарів платник податку зобов'язаний вести облік покупців, що отримали таку заміну товарів або послуги з ремонту (обслуговування), у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
   
   Здійснення заміни товару без зворотного отримання бракованого товару або без належного ведення зазначеного обліку не дає права на збільшення витрат продавця такого товару на вартість замін.
   
   Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійних замін, а також перелік товарів, на які встановлюється гарантійне обслуговування, визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі норм законодавства з питань захисту прав споживачів, а саме Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №506.
   
   Як визначено п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу.
   
   Пунктом 3 Порядку №1263 встановлено, що у разі здійснення гарантійних замін товарів або послуг з гарантійного ремонту (обслуговування) платник податку зобов'язаний вести окремий облік покупців, що отримали таку заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування), у тому числі, якщо такі гарантійні заміни товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування) здійснені платником податку через третіх осіб (центри сервісного обслуговування).
   
   Відповідно до п.5 Порядку №1263 облік покупців ведеться платниками податку самостійно в паперовій або в електронній формі (з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу), в тому числі на основі звітів, отриманих від третіх осіб (центрів сервісного обслуговування), що здійснювали гарантійні ремонти (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платниками податку, у Книзі обліку, яка повинна містити реквізити, зазначені у пункті 7 Порядку №1263, та обліковуватись за формою до цього Порядку.
   
   Враховуючи наведене, витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, по яких оприлюднено зобов’язання продавця щодо їх гарантійного обслуговування, враховуються платником податку – продавцем при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток за умови належного ведення обліку покупців, що отримали таку заміну товарів або послуги з ремонту (обслуговування), незалежно від їх статусу (фізичні або юридичні особи) та підтвердження таких витрат належним чином оформленими первинними документами.
   
   Директор Департаменту координації
   нормотворчої та методологічної роботи
   з питань оподаткування

Н.Є. Привалова