У користуванні платника ФСП є орна земля, яка орендується у власників земельних паїв, і землі під спорудами току, які орендуються в органів місцевого самоврядування. Чи повинен платник фіксованого сільськогосподарського податку окрім ФСП сплачувати ще й інші податки за земельні ділянки, на яких розташовано виробничі, господарські та інші будівлі,

Відповідно до ст. 3 Закону України від 17.12.98 № 320-ХІV «Про фіксований сільськогосподарський податок» об’єктом оподаткування для платників ФСП є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, у тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах).
Цим Законом не включено до об’єкта оподаткування ФСП земельні ділянки під господарськими дворами і для них не визначені ставки ФСП.
Земельний податок включено до складу податків і зборів, що сплачуються в рахунок ФСП згідно зі ст. 1 Закону, також відповідно до частини четвертої ст. 9 цього Закону зупинено дію Закону України від 03.07.92 № 2535-XII «Про плату за землю» для сільськогосподарських товаровиробників — платників ФСП.
Орендні відносини в Україні регулюються Законом України від 06.10.98 № 161 "Про оренду землі" ст.1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону № 161 договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 21 Закону № 161 орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, як встановлено ст.13 Закону України від 03.07.92 № 2535-XII «Про плату за землю», є договір оренди такої земельної ділянки.