Чи зберігається за потерпілим, зі стійкою втратою працездатності від професійного захворювання, середньомісячний заробіток в разі переведення за його власним бажанням на іншу роботу та за умови встановлення для нього неповного робочого дня?
Стаття 31 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105 від 23.09.99. передбачає переведення потерпілого на легшу роботу зі збереженням середньомісячного заробітку при наявності наступних умов:
- необхідність переведення потерпілого на легшу роботу, її тривалість та характер встановлюються ЛКК або МСЕК;
- роботодавець надає рекомендовану МСЕК (ЛКК) роботу за згодою потерпілого та за наявності відповідних вакансій;
- переведення тимчасове на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкої втрати працездатності.
Аналогічний порядок переведення працівника на легшу роботу встановлений ст. 6 Закону України „Про охорону праці”.
Таким чином, за умови встановлення у потерпілого стійкої втрати працездатності, норми ст.31 Закону №1105 не застосовуються.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань провадить страхову виплату в розмірі середньомісячного заробітку потерпілого тільки у випадках, передбачених ст.31 Закону №1105 та в разі незабезпечення потерпілого відповідною роботу.
Згідно ст.12 Закону України „Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний організувати працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій та створювати для них відповідні умови праці.
Якщо ж потерпілий був звільнений із займаної посади за його власним бажанням та переведений на іншу роботу з неповним робочим днем (за його ж особистою заявою), як передбачено положеннями ст. 56 КЗпП України, оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованого часу. Неповний робочий час може встановлюватись на визначений термін або без обмеження терміном.
Таким чином, якщо МСЕК не встановила необхідність переведення потерпілого на іншу роботу та за відсутності умов, які дають право на скорочений робочий час, підстави для виплати середньомісячної заробітної плати при неповному робочому часі відсутні.
