Коли ми приймаємо на роботу зовнішнього сумісника, він займає певну вакантну посаду, передбачену штатним розкладом. Таке питання: чи можна вважати такого працівника штатним?

Сумісництво передбачає виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Питання роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій регулюються постановою Кабінету Міністрів України № 245 від 3 квітня 1993р. та Положенням про умови роботи за сумісництвом, затвердженим наказом Мінпраці, Мін'юсту та Мінфіну № 43 від 28 червня 1993р.
Оскільки чинне законодавство окремо не регламентує роботу за сумісництвом на підприємствах недержавної форми власності, тут мають діяти загальні норми законодавства про працю. Зокрема, слід керуватися частиною 2 статті 21 КЗпП України, якою встановлено, що працівник має право реалізувати свою здатність до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, установах, організаціях, якщо інакше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
З працівником, який працює за сумісництвом, укладаються окремі трудові договори: за основною роботою і за сумісництвом. У трудовому договорі, укладеному із сумісником, обов'язково має бути вказано, що ця робота є для нього сумісництвом.
Відповідно до пункту 3 статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Штатний розпис - це документ, що визначає структуру установи, кількість штатних одиниць по кожному структурному підрозділу і у цілому по установі.
У штатному розписі вказуються встановлені штатному персоналу посадові оклади, надбавки, доплати, місячний фонд заробітної плати, а також фонд заробітної плати на рік по цій установі.
Враховуючи те, що сумісництво здійснюється на підставі трудового договору, на працівників, які працюють за сумісництвом, поширюються норми законодавства про працю, як і на інших працівників, а посади, на яких працюють сумісники, мають бути передбачені штатним розписом підприємства, установи, організації.