Чи мають право на забезпечення земельними ділянками для ведення особистого селянського господарства вчителі, лікарі, інші працівники соціальної сфери, що проживають у сільській місцевості. В якому розмірі можуть надаватися їм такі земельні ділянки та чи можуть вони користуватися пільгами зі сплати земельного податку?

Відповідно до ст. 33 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Підпунктом «r» п. 4 розділу IX Прикінцевих положень Земельного кодексу передбачено забезпечення потреб вчителів, лікарів, інших працівників соціальної сфери, що проживають у сільській місцевості, у земельних ділянках для ведення особистого селянського господарства і садівництва у межах норм безоплатної приватизації, а також для городництва і сінокосіння за рахунок земель запасу та резервного фонду.
Зокрема, згідно зі ст. 121 Земельного кодексу громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірах не більше 2,0 га.
Щодо сплати земельного податку, то відповідно до частини другої ст. 12 Закону України від 03.07.92 № 2535-XII "Про плату за землю" не справляється плата за земельні ділянки в межах граничних норм, установлених Земельним кодексом, надані інвалідам I і II груп, громадянам, які виховують трьох і більше дітей, та громадянам, члени сімей яких проходять строкову військову службу, пенсіонерам, а також іншим особам, які користуються пільгами відповідно до Закону України від 22.10.93 № 3551-XII „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, громадянам, яким у встановленому законом порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.