Як визначається розмір збору за використання води водних об'єктів для потреб, що не пов'язані з вилученням води?

Відповідно до ст.1 Водного кодексу України від 06.06.95 №213/95-ВР із змінами та доповненнями (далі –Кодекс) водний об’єкт — природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водний горизонт).
Використання води — це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення i без її вилучення — для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.
Згідно зі ст.30 Кодексу розмір збору за використання води водних об'єктів для потреб, не пов'язаних з вилученням води з водних об'єктів, визначається:
для потреб гідроенергетики - на основі нормативів збору, фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни, та лімітів використання води (крім гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями);
для потреб водного транспорту - на основі нормативів збору та часу користування поверхневими водами у звітному періоді;
для потреб рибництва - на основі нормативів збору та фактичних обсягів води, необхідної для поповнення ставків під час розведення риби та інших водних живих ресурсів у рибних господарствах.