Поворотна фіндопомога: облікові та звітні питання 2015 року

* «Освіжити» їх у пам’яті можна за допомогою статті «Поворотна фіндопомога: шпаргалка» у журналі «Бухгалтер 911», 2014, № 2.

** Основні питання, пов’язані з «перехідною» поворотною фіндопомогою, були розглянуті у статті «Поворотна фіндопомога: у пошуках плавного переходу» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 5.

Хто не знав, що в новий рік потрібно входити без боргів, тепер дорого за це розплачується. Зокрема, найбільш постраждали ті, хто станом на 31.12.2014 р. мав зобов’язання за отриманою поворотною фіндопомогою (далі — ПФД) перед неплатниками податку на прибуток (або «незвичайними» його платниками). Їм ДФСУ відмовила зменшувати фінрезультат до оподаткування на суму поверненої після нового року ПФД***. А доходи ж при її отриманні показані були…

*** Подробиці — в статті «Перехідна» поворотна фіндопомога: податківці фіскалять» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 6.

ПФД від засновника: що робити з 365 днями?

Нагадаємо: раніше абз. 4 п.п. 135.5.5 ПКУ передбачав 365-денний період, протягом якого ПФД, отримана від засновника/учасника підприємства, не підлягала ні відображенню у складі доходів, ні нарахуванню умовних процентів на неї.

Якщо ж порушили цей строк — тоді доводилося керуватися тими чи іншими правилами оподаткування залежно від статусу засновника/учасника. Якщо точніше — від того, чи був він платником податку на прибуток (і якщо був, то чи не пільговиком).

Часто ставлять запитання: що ж робити з цим правилом «на Рубіконі»? Та дуже просто: якщо станом на 31.12.2014 р. 365 днів не минуло, тоді забудьте про нього взагалі. Чому? Адже діяло таке правило до цієї дати (включно). Після нового року воно (разом з іншими собі подібними) стало історією. Тобто навіть якщо ви досі не повернули таку ПФД, а 365-денний строк минув, наприклад, у квітні цього року, користуйтеся будь ласка й надалі запозиченими коштами (якщо, звичайно ж, засновник не заперечує ☺ ) і не переймайтеся жодними податковими наслідками. Їх просто немає!

У Звіті про суми податкових пільг при цьому нічого вже показувати не потрібно. «Установча» ПФД-пільга з кодом 11020226 канула в Лету разом зі старими податковими правилами обліку ПФД.

А якщо станом на 31.12.2014 р. такий строк встиг минути? Тоді є два варіанти:

1. Якщо ваш позикодавець є платником податку на прибуток на загальних підставах, у свої доходи ви зобов’язані були включити умовно нараховані проценти за весь період користування ПФД. Увага: з нового року нараховувати їх припиняєте! Хоч допомогу повернули, хоч не повернули — такого правила вже не існує!

2. Якщо ваш позикодавець є неплатником податку на прибуток або користувався пільгами з цього податку, тоді після закінчення 365-денного строку ви повинні були включити суму отриманої ПФД до своїх податкових доходів. Відобразити витрати при поверненні ПФД, як ви розумієте, уже не вдасться (консультація податківців з підкатегорії 102.08.06 ЗІР поширюється і на цей випадок).

«Міграція» ЗС ↔ ЄП

Правила обліку ПФД платниками ЄП узагалі-то зовсім не змінилися. Тут статус позикодавця взагалі не має жодного значення. Значення має лише те, чи минув 365-денний строк з дня отримання ПФД.

Встановлений такий строк п.п. 3 п. 292.11 ПКУ. Будьте уважні: на відміну від аналогічного за своєю тривалістю «прибуткового» строку, цей ЄП-строк «жвавіше всіх живих»! Якщо працюєте на ЄП, зважати на нього доведеться (якщо не хочете платити ЄП «з повітря»).

ЄП → ЗС. Отже, що ж буде, якщо ви вирішите піти зі «спрощенки» на загальну систему? Якщо на останній день кварталу вашого перебування на ЄП 365 днів не минуло — усе добре! У вас не буде ні єдиноподатного доходу, ні доходу при перебуванні на загальній системі. Річ у тім, що нові правила обкладення податком на прибуток орієнтуються на бухоблік. А там жодних доходів у такому разі не може бути взагалі.

ЗС → ЄП. Якщо ж ви перейшли (або збираєтеся перейти) із загальної системи на спрощену, то саме для вас податківці приготували приємні новини! Правило 365 днів поширюється виключно на ПФД, отриману під час перебування на спрощеній системі. Тобто якщо ви отримали її ще перебуваючи на загальній системі обкладення, приводів для занепокоєння немає. Навіть якщо не погасите свою заборгованість після закінчення 365-денного строку, жодних ЄП-доходів вам показувати не доведеться (див. консультацію податківців у підкатегорії 108.01.02 ЗІР).

Датою отримання доходу платника ЄП є дата надходження коштів юрособі як платнику ЄП. Таким чином, юрособа, яка отримала ПФД у період перебування на загальній системі, у разі переходу на спрощену систему оподаткування не включає такі кошти до доходу платника ЄП.

Форма № 1ДФ

Якщо підприємство отримало ПФД від фізособи, то в кварталі її повернення не забудьте вказати повернену суму в розділі I (у графах 3а і 3) форми № 1ДФ з ознакою доходу «153». Важливо! При заповненні розділу II повернені суми ПФД не враховуємо, оскільки ці суми ні ПДФО, ні ВЗ не обкладаються.

Бухоблік ПФД

Отже, якщо ви «зв’язалися» з ПФД уже цього року, то знати вам про неї потрібно лише те, як її відображати в бухобліку. Якщо, звичайно, ви є неплатником ЄП або збираєтеся ним стати. Отже, розглянемо порядок обліку в обох сторін. При цьому виходитимемо з того, що підприємство не керується МСФО.

Позичальник. При отриманні ПФД він не включає її до складу доходів. Адже згідно з п. 5 П(С)БО 15 виникнення доходу має бути пов’язане зі збільшенням власного капіталу. У нашому ж випадку нічого подібного не відбувається (адже одночасно з отриманням активу — грошових коштів на таку саму суму відбувається і збільшення кредиторської заборгованості).

При поверненні суми ПФД про витрати говорити не доводиться. Підтвердженням тому є п. 6.3 П(С)БО 16, згідно з яким погашення отриманих позик до складу витрат не включають.

Виходить, що ні доходи, ні витрати як при отриманні, так і при поверненні ПФД не виникають. Отже, облік таких операцій обмежується надходженням грошових коштів від позичальника (з одночасним збільшенням кредиторської заборгованості) та їх вибуттям (і відповідно погашенням такої заборгованості).

Як обліковувати грошові кошти, упевнені, ви добре знаєте ☺ . Залишилося розібратися з кредиторською заборгованістю.

Якщо йдеться про короткострокову позику, заборгованість за нею, на нашу думку, найдоцільніше відображати за субрахунком 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

В принципі, допустимим є і використання рахунка 60 «Короткострокові позики». У його межах ви можете відкрити окремий субрахунок, на якому обліковуватимете заборгованість за отриманою короткостроковою ПФД.

Тепер перейдемо до обліку довгострокової заборгованості. І тут ви також не позбавлені права вибору. Полягає він у можливості використання рахунків:

— 50 «Довгострокові позики». Точніше, його субрахунків 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті». На ньому відображають суми довгострокової заборгованості за зобов’язаннями із залучення позикових коштів (крім кредитів банків) у гривні. Вважаємо, що цей субрахунок більше підходить для обліку процентних позик;

— 55 «Інші довгострокові зобов’язання». Зверніть увагу: це єдиний рахунок, про призначення якого для обліку ПФД прямо говорить сама Інструкція № 291****. Тому, на нашу думку, саме він більше підходить для обліку безпроцентних позик (яким і є ПФД).

**** Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

Коли до погашення заборгованості з ПФД на дату балансу залишається менше 12 календарних місяців, її необхідно перекласифікувати з довгострокової на короткострокову. Після цього сума заборгованості потрапить до кредиту субрахунку 611 «Поточна заборгованість за короткостроковими зобов’язаннями в нацвалюті».

Позикодавець. Надаючи ПФД, він не несе витрат, адже для їх визнання в бухобліку згідно з п. 6 П(С)БО 16 потрібне одночасне зменшення власного капіталу. Однак цього не відбувається, адже вибуття грошових коштів супроводжує рівновелике збільшення дебіторської заборгованості.

Повернення грошей позичальником, у свою чергу, не призводить до збільшення доходу. Усе тому, що п. 6.5 П(С)БО 15 прямо передбачає: сумам на погашення позики шлях до доходів закритий.

Як і позичальник, позикодавець не має підстав відображати ні доходи, ні витрати при наданні та поверненні ПФД. Тому завдання бухобліку — відображати рух грошових коштів і виникнення, а також подальше погашення дебіторської заборгованості.

З урахуванням заборгованості все дещо простіше, ніж у позичальника. Річ у тім, що тут немає особливих варіантів для маневру.

Довгострокову заборгованість найлогічніше відображувати на субрахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість». А ось короткостроковій, на нашу думку, прямий шлях на субрахунок 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

До погашення довгострокової заборгованості за наданою ПФД на дату балансу залишилося менше 12 календарних місяців? Саме час для проводки Дт 377 — Кт 183.

Залишилося закріпити викладене вище кореспонденцією бухгалтерських рахунків.

Облік короткострокової заборгованості з ПФД

Облік довгострокової заборгованості з ПФД

* Якщо отримання ПФД мало місце минулого року, то платник податку на прибуток відображав у податковому обліку дохід:
— у сумі отриманої ПФД на кінець того податкового (звітного) періоду, в якому її отримав, — якщо ПФД надав неплатник / «незвичайний» платник податку на прибуток;
— у вигляді умовних процентів, нарахованих на суму ПФД на кінець кожного податкового (звітного) періоду 2014 року, — якщо позикодавець є платником податку на прибуток.

** Жодних податкових наслідків при цьому для позикодавця не було передбачено ні старими, ні новими правилами оподаткування.

y.tovstopyat@buhgalter911.com