Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, жовтень, 2016/№41
Друкувати

Додаткові гарантії щодо працевлаштування для АТОшників

Солошенко Людмила, експерт з питань оплати праці, buhgalter911@mail.ua
Інтернет-просторами прокотилася хвиля повідомлень про те, що Президент підписав закон щодо додаткових гарантій у працевлаштуванні учасників АТО. Давайте подивимося, чим же ці гарантії такі хороші і чи не є вони черговим «покращенням» для роботодавців.
обов’язкове працевлаштування, штрафи, ЄСВ-компенсація

Одразу ж поспішаємо заспокоїти. Додаткові гарантії щодо працевлаштування АТОшників не влетять роботодавцю в копієчку. Вони легкі й невагомі для роботодавця . Але знати про ці гарантії потрібно. Адже знання — сила.

30.08.2016 р. набрав чинності Закон № 14361. Він розширив перелік категорій осіб, які мають додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню. Нагадаємо, такий перелік наведено в ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість2. З названої дати в ньому зазначено й учасників бойових дій, перелічених у пп. 19, 20 ч. 1 ст. 6 Закону № 35513.

1 Закон України «Про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» щодо додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» від 07.07.2016 р. № 1436-VIII.

2 Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

3 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII.

Наприклад, учасники бойових дій — військовослужбовці, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції (АТО), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення.

Добре це чи погано? Однозначно добре.

Вся річ у тім, що для працевлаштування осіб, яких законодавець зазначив у ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість, крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 10584, підприємствам встановлено квоту (далі — трудова квота). Але, знов-таки, не всім підприємствам, а тільки з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб. Розмір квоти дорівнює 5 % середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.

4 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Що стосується інвалідів, то їх, як і раніше, мають працевлаштовувати в межах «інвалідного» нормативу5.

5 Якщо вас зацікавив «інвалідний» норматив, читайте журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 6, с. 29 та № 36, с. 22.

Виходить, що з 30.08.2016 р. в рахунок виконання трудової квоти ви можете зарахувати також учасників бойових дій — АТОшників, які працюють у вас на умовах повної зайнятості . Це перша вигода .

Щоправда, з документами, які мають бути у роботодавця на підтвердження того, що ці працівники дійсно належать до неконкурентоздатних на ринку праці, поки заковика.

Мінсоцполітики все ще не внесло відповідні доповнення до Порядку № 2716. Поки ж рекомендуємо отримати в учасників бойових дій — АТОшників копію відповідного посвідчення.

6 Порядок надання роботодавцями територіальним органам Державної служби зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, затверджений наказом Мінсоцполітики від 16.05.2013 р. № 271.

Про працевлаштування неконкурентоздатних на ринку праці громадян потрібно буде проінформувати центр зайнятості не пізніше 1 лютого року, що настає за звітним.

Важливо! Безпосередньо за невиконання квоти відповідальність не передбачена. Але Законом про зайнятість передбачено штраф за необґрунтовані відмови в працевлаштуванні неконкурентоздатних на ринку праці громадян у разі невиконання квоти протягом року.

Який розмір штрафу? Він дорівнює двократному розміру мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення ( ч. 2 ст. 53 Закону про зайнятість).

Штраф накладають посадові особи Держпраці, а сплачують його до «безробітного» Фонду.

Для виконання квоти роботодавці працевлаштовують неконкурентоздатних громадян самостійно або за допомогою центрів зайнятості.

Так от, якщо ви (1) створите нове робоче місце та (2) працевлаштуєте на нього строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості учасника бойових дій — АТОшника, якому було присвоєно статус безробітного, то можете розраховувати на бонус. Який?

У вигляді компенсації ЄСВ, нарахованого на зарплату такого працівника за відповідний місяць. Це друга вигода .

Механізм компенсації ЄСВ прописано в Порядку № 3477. Для того, щоб її отримати, роботодавець повинен протягом 2 місяців з моменту працевлаштування зареєстрованого безробітного на нове робоче місце подати до центру зайнятості заяву довільної форми та довідку, наведену в додатку до Порядку № 347.

7 Порядок компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 15.04.2013 р. № 347.

Період виплати компенсації — 1 рік з дня працевлаштування працівника.

Проте якщо працівника, за якого виплачувалася компенсація, буде звільнено з ініціативи роботодавця або за угодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування, то суму отриманого ЄСВ доведеться повернути в повному обсязі. Уникнути цього можна тільки одним способом — швиденько працевлаштувати на місце звільненого працівника за направленням центру зайнятості іншого зареєстрованого безробітного з числа громадян, неконкурентоздатних на ринку праці.

У цьому випадку тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування обчислюватимуться сумарно.

Про бажання працевлаштувати неконкурентоздатних на ринку праці громадян можна повідомити центр зайнятості за допомогою звіту за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)». Врахуйте, що Мінсоцполітики має намір невдовзі змінити його форму. Тож слідкуйте за нашими публікаціями.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться