Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, листопад, 2017/№49
Друкувати

Списання вогнегасників: як провернути?

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
На варті пожежної безпеки підприємства свою, часто непомітну, ношу несуть, серед інших засобів протипожежного захисту, вогнегасники. Але вони, на жаль, не вічні. Зараз розберемося з тим, що робити з тими вогнегасниками, що відслужили своє, як це відобразити в обліку і якими ПДВ-наслідками це обернеться.

Непридатні вогнегасники: що з ними робити?

Раніше подібні запитання допомагали зняти Правила № 1521. Але в травні цього року їх скасували розпорядженням № 1662. Проте, вважаємо, що як орієнтир ці Правила можна використовувати і далі. У чому переконує нас проект (!) наказу МВС України3, який багато в чому схожий на свого попередника.

1 Правила експлуатації вогнегасників, затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 р. № 152.

2 Розпорядження КМУ «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» від 10.03.2017 р. № 166-р.

3 Проект наказу МВС України «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників». Знайдете на сайті Державної регуляторної служби України (http://www.drs.gov.ua).

Так ось, останнім етапом життєвого циклу вогнегасника (якщо не рахувати утилізацію) є завершення його експлуатації.

У свою чергу, це «календарна дата в документі, який засвідчує неможливість відновлення працездатності вогнегасника з показниками якості, передбаченими технічними вимогами до нього».

А шлях до «завершення експлуатації» пролягає через технічне обслуговування/діагностику, що проводиться пунктами технічного обслуговування вогнегасників (далі — ПТОВ).

Тобто стандартне «завершення експлуатації» — отримання акта дефектації вогнегасників4 від ПТОВ з календарною датою «завершення».

4 Але це міг бути й інший документ, що підтверджує непридатність вогнегасника для використання.

Такий документ дозволяє комісії підприємства (з дозволу його керівника) прийняти рішення про списання вогнегасника і скласти акт про його списання.

Цікаве запитання: чи можна списати вогнегасник, не звертаючись у ПТОВ?

Вважаємо це за можливе. Якщо балансова вартість вогнегасника дорівнює нулю, то до негативних наслідків у ПДВ-обліку це не призведе. А пожежні правила, якщо списаний вогнегасник буде замінений на новий, порушені не будуть.

Тим більше що і Правила № 152 зараз недійсні (а нові поки що не затверджені).

Тому, вважаємо, обійтися без акта ПТОВ можна.

Ще питання: як позбутися від самого списаного вогнегасника? Оптимальний варіант — передати його спеціалізованому підприємству для утилізації.

Але цим історія не закінчується. Річ у тому, що, зазвичай, металеві корпуси вогнегасників такі підприємства повертають назад. І їх прибуткують як вторинну сировину.

При цьому оформляють накладну або акт приймання матеріальних цінностей. Після чого брухт передають підприємствам, що спеціалізуються на прийманні металобрухту.

Бухгалтерський облік vs облік з податку на прибуток

Про те, що є вогнегасниками з бухоблікової «точки зору», ви прекрасно знаєте5. Залежно від вартості й очікуваного строку експлуатації вони можуть бути: (1) малоцінними і швидкозношуваними предметами (МШП); (2) малоцінними необоротними матеріальними активами (МНМА) або (3) основними засобами (ОЗ). Але зараз нас більше цікавить порядок обліку їх списання.

5 У тому числі завдяки статті «Пожежна безпека & охорона праці: обліковуємо витрати» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 45.

Якщо говоримо про вогнегасники-МШП, то їх вартість відноситься до складу відповідного виду витрат ще при передачі в експлуатацію. Як наслідок, списання такого вогнегасника знайде своє відображення тільки в оперативному кількісному обліку.

При цьому жодних коригувань навіть високодохідним платникам податку на прибуток (і малодохідним «добровольцям») за такими операціями проводити не доведеться.

Вогнегасники-МНМА списують за допомогою таких проводок:

Дт 976 «Списання необоротних активів» — Кт 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» (на залишкову вартість вогнегасника); Дт 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» — Кт 112 (на суму його зносу).

Першу проводку роблять лише в тому випадку, якщо знос вогнегасника нараховують із застосуванням прямолінійного методу (вкрай нечастий випадок), та і тільки коли його списання відбувається до закінчення очікуваного строку використання вогнегасника.

Крім того, це можливо також, якщо первісна вартість вогнегасника відрізняється від його вартості, що амортизується. У цьому випадку навіть при повному зносі вогнегасника таку проводку роблять на суму його ліквідаційної вартості.

При нарахуванні амортизації вогнегасника методом 100 % (право на використання якого надає п. 27 П(С)БО 7) його вартість, що амортизується, потрапляє до складу витрат уже в першому місяці використання. У місяці списання вогнегасника таким чином роблять проводку Дт 132 — Кт 112 (на вартість вогнегасника, що амортизується). Проводку Дт 976 — Кт 112 складають тільки в тому випадку, якщо встановлена ліквідаційна вартість вогнегасника.

При нарахуванні амортизації методом «50/50 %» у першому місяці використання вогнегасника до складу витрат відносять лише половину його вартості, що амортизується. Другу ж половину списують у місяці вилучення об’єкта з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом. Тобто спочатку нараховують проводку Дт відповідного виду витрат — Кт 132, і лише потім списують усю вартість, що амортизується (проводкою Дт 132 — Кт 112).

У разі встановлення ліквідаційної вартості вогнегасника складають також проводку Дт 976 — Кт 112 (на суму такої вартості).

Що стосується обліку з податку на прибуток, то стосовно МНМА не застосовують коригування, передбачені ст. 138 ПКУ, адже податковому визначенню терміна «основні засоби» такі об’єкти не відповідають. Згодна з цим і ДФСУ (лист від 05.02.2016 р. № 2457/6/99-99-19-02-02-156; категорія 102.13 ЗІР).

6 Детальніше про це йшлося в статті «Малоцінка не входить до складу основних засобів: позитив від ДФСУ» в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 14.

Облік списання вогнегасників-ОЗ багато в чому схожий з описаним вище порядком, передбаченим для МНМА. Для нього характерні такі проводки:

Дт 976Кт 106 «Інструменти, прилади та інвентар» (на суму залишкової вартості вогнегасника) і Дт 131 «Знос основних засобів» — Кт 106 (на суму накопиченого зносу).

Але, на відміну від описаних вище випадків, в обліку з податку на прибуток доводиться застосовувати різниці, передбачені ст. 138 ПКУ.

Проводити їх зобов’язані лише високодохідні платники податку на прибуток, а також малодохідні платники, що «не відписалися» від застосування різниць.

Так, при списанні вогнегасників необхідно провести такі коригування:

1) збільшити фінрезультат до оподаткування на суму залишкової вартості вогнегасника, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (згідно з п. 138.1 ПКУ);

2) зменшити фінрезультат до оподаткування на суму залишкової вартості вогнегасника, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ (згідно з п. 138.2 цього Кодексу).

Мінімально допустимий строк корисного використання для групи 6, до якої належать дорогі вогнегасники, згідно з п.п. 138.3.3 ПКУ дорівнює 4 рокам.

Що стосується металевих корпусів, отриманих після демонтажу вогнегасників, то їх слід прибуткувати на субрахунок 209 «Інші матеріали» в кореспонденції з кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

ПДВ-облік

Якщо вогнегасник — об’єкт ОЗ, то «загроза» виходить з боку п. 189.9 ПКУ, який зобов’язує нараховувати зобов’язання з ПДВ при ліквідації ОЗ за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Відповідно, під удар можуть потрапити ті вогнегасники, вартість яких не повністю «з’їдена» амортизацією.

Але в другому абзаці зазначеного пункту передбачена «протиотрута» від нарахування ПДВ-зобов’язань. Зокрема, уникнути його вийде в разі, коли платник податків подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розбирання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів іншим способом, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

І тут якраз і повинні відіграти свою роль (від ПДВ-зобов’язань на залишкову вартість вогнегасника, якщо така є) акти дефектації, складені ПТОВ.

Хоча у світлі останніх висловлювань податківців і цього гарантувати не можна7 .

7 Деталі знайдете в статті «ПДВ при ліквідації об’єкта основних засобів, купленого «без ПДВ» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 48).

Вогнегасників-МНМА п. 189.9 ПКУ не стосується, але податківці наполягають на нарахуванні «компенсуючих» податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ПКУ. Але лише в разі, якщо «вартість таких МНМА не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню» (категорія 101.04 ЗІР).

Як це розуміти, сказати складно. Але при «вузькому» підході (йдеться тільки про виробничі МНМА, амортизацію яких обліковують на рахунках 23, 91) може вийти так, що податківці захочуть нарахування «компенсуючих» ПДВ-зобов’язань при ліквідації «невиробничих» вогнегасників. Із чим ми, природно, не можемо погодитися, адже вогнегасники використовувалися в госпдіяльності!

Але в цьому випадку, знову-таки, базою обкладення ПДВ є балансова (залишкова) вартість, що склалася за станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Тому нарахування амортизації вогнегасника-МНМА методом 100 % (без установлення його ліквідаційної вартості) може врятувати від нарахування зобов’язань.

Не повинно спричинити нарахування зобов’язань отримання металевих корпусів після розбирання вогнегасника, адже така операція не відповідає поняттю постачання товарів (п.п. 14.1.191 ПКУ).

Далі. Припустимо, позбавитися від металобрухту вам удалося. У такому разі в «гру» може вступити «металобрухтна» пільга, передбачена п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Тимчасово, до 01.01.2019 р., від обкладення ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів.

Переліки «пільгованих» відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджені постановою № 158.

8 Постанова КМУ «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість» від 12.01.2011 р. № 15.

Врахуйте: звільнення від сплати ПДВ — податкова пільга в розумінні п. 30.1 ПКУ. У зв’язку із цим, навіть одного разу скориставшись нею, доведеться відобразити це у звіті про суми податкових пільг9 . Розрахувати ж суму пільги допоможе підрозд. 1 розд. ІІ Порядку № 16710.

9 Форма якого наведена в додатку до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233. Вам також буде цікава стаття «ПДВ-пільги в «пільговому» Звіті» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 43).

10 Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2011 р. № 167.

Благо хоч немає обов’язку проводити ПДВ-розподіл податкового кредиту. Відповідне звільнення знаходимо в п. 199.6 ПКУ.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться