Оплата надійшла у вихідний. Коли її проводити через РРО?

Оплата вихідного дня

Почнемо з того, що РРО-законодавство досі не адаптоване до інтернет-розрахунків. Що, по-перше, викликає низку «глобальних» сумнівів, на кшталт, чи дійсно взагалі законодавець хотів того, що зараз податківці втілюють на практиці (вимагаючи застосовувати РРО і при інтернет-еквайрингу, і при інтернет-банкінгу).

А по-друге, є «локальні» сумніви: як потрібно поводитися при використанні того ж інтернет-еквайрингу, при якому «відкрутитися» від РРО все-таки буде проблематично (зрозуміло, якщо немає того ж єдиноподаткового РРО-імунітету¹). Так ось, далі про інтернет-еквайринг.

¹ Цікаві деталі знайдете в статтях: «Як працює РРО-«кухня» у ФОП» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 40), «Провал РРО‑голосування на благо ФОП» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 47).

Зараз багато інтернет-торговців укладають договори інтернет-еквайрингу з фінпосередниками (наприклад, LiqPay, Portmone тощо), у результаті чого в них на сайті з’являється кнопочка «Оплатити». Покупець натискає її, вводить дані своєї картки — й оплачує товар. По суті віртуальний аналог POS-термінала на торговельній точці.

Але покупці не завжди платять у робочий час. Нерідко платять уночі, у вихідні. У який момент підприємцеві проводити оплату через РРО?

Звернення до вимог РРО-нормативки приведе нас знову-таки до того, що вони виписані для «звичайних», а не інтернет-розрахунків. Перший на черзі — Порядок застосування РРО². Пункт 5 розділу III: «Реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією».

² Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.

У свою чергу, Закон про РРО говорить про те, що під розрахунковою операцією у разі застосування банківської платіжної картки слід розуміти оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця.

Тобто пробиття на очах у касира чека POS-термінала, що підтверджує успішну транзакцію.

Але в нас же інтернет-еквайринг. На очах у касира не оформляється розрахунковий документ щодо оплати в безготівковій формі. Так, продавець може бачити здійснені транзакції в особистому кабінеті сервісу. Але це не зовсім те, що ми маємо у випадку з POS-терміналом. І як бути з тим, що є неробочий час, вихідні, в які такі транзакції також можуть успішно проводитися?

Податківці схильні вважати (на якій підставі — не зовсім зрозуміло), що такі інтернет-платежі потрібно проводити через РРО в момент зарахування грошей на поточний рахунок. Якщо це відбувається у вихідний день — проводимо таку оплату через РРО в найближчий робочий день, у робочий час ФОП (ІПК ДФСУ від 13.03.2020 р. № 1032/6/99-00-05-04-01-06/ІПК, категорія 109.06 ЗІР).

Така позиція, скажімо так, іноді зручніша для продавця. А іноді ні . Наприклад, товар уже потрібно відвантажувати (відповідно потрібно вибити чек), а гроші на рахунок надійдуть наступного дня.

Радує тільки те, що якщо ваші місцеві податківці вирішать вас «піймати», є шанс відбитися.

Річ у тому, що формально в Законі про РРО є штраф тільки за непроведення розрахункової операції через РРО. А ось за несвоєчасне її проведення жодного штрафу немає . Тобто фіскали повинні виявити саме взагалі не проведену через РРО операцію.

Є, зрештою, ще й адмінштраф за ст. 155¹ КпАП, яким гіпотетично можна покарати і за несвоєчасно проведену операцію. Але строк давності тут — всього 3 місяці.

Чи можна всі оплати за день провести одним чеком?

Звичайно ж, так робити не можна. У РРО-нормативці немає такого поняття, як «оптовий фіскальний чек» (на кшталт підсумкової ПН з ПДВ).

Згідно зі ст. 3 Закону про РРО через РРО потрібно проводити кожну розрахункову операцію (тобто розрахунок з кожним покупцем) окремо. Причому кожному покупцеві потрібно видати окремий фіскальний чек. Цей чек підтверджує факт продажу конкретного товару конкретному покупцеві.

Тому кожну оплату, яка вам приходить, навіть якщо вона пройшла за допомогою інтернет-еквайрингу, потрібно проводити через РРО окремим чеком. І не забувайте видавати чек покупцеві.

³ Деталі знайдете в статтях: «Як працює РРО-«кухня» у ФОП» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 40), «Інтернет-торгівля без місця торгівлі» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 29).

Чи потрібно при інтернет-еквайрингу зазначати «безготівка» в чеку РРО?

При інтернет-еквайрингу ФОП надає покупцеві можливість розрахуватися карткою. Тільки замість POS-термінала, який би він використовував в офлайн-магазині, він приймає платіж онлайн з картки покупця за допомогою фінпосередника. Тому в цьому випадку в реквізиті чека РРО «Форма оплати» правильно буде зазначити «електронним платіжним засобом»⁴.

⁴ Детальніше читайте в статті «Нові форми фіскальних чеків з 1 серпня: аналізуємо наказ № 306» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 29).

Важливий момент! Реквізити з рядків 10 — 17 фіскального чека при інтернет-еквайрингу не є обов’язковими, оскільки в Положенні № 13⁵ сказано про їх обов’язковість лише для випадку використання платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО. Формально це не наш випадок.

⁵ Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13.

Чи потрібно проводити через РРО оплати через Приват24?

Це запитання досі бентежить багатьох ФОП, і не без причини.

З одного боку, за всіма канонами такі платежі НЕ потрібно проводити через РРО. Адже сам ФОП не надає покупцям можливості розрахуватися карткою (вони самі таку можливість знаходять). Це — інтернет-банкінг, і для нього РРО не потрібен.

Але з іншого боку, податківці категорично вимагають проводити через РРО абсолютно всі інтернет-платежі, в яких задіяна картка.

Утім, питання навіть не в тому, чого хочуть податківці, а в тому, чи зможуть вони з’ясувати при перевірці, які платежі надійшли ФОП з карток?

І ось тут-то вже «все змішалося в будинку Облонських»… Різні банки у своїх виписках по-різному відображають платежі, що зайшли з Приват24, через Liqpay тощо. Але на практиці ми сформулювали такі базові правила⁶:

⁶ Подробиці ви знайдете в статті «Як дізнатися, що вам заплатили з картки?» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 38).

— якщо ви бачите у виписці, що платіж зайшов з рахунку, в якому є комбінація цифр 2924 або 2654 чи в призначенні платежу згадується картка, то його потрібно провести через РРО;

— якщо ж оплата зайшла вам з рахунків, у яких є комбінації цифр 2600, 2620, 2902, 2920, 2909 і немає згадок про картку, то ці операції навіть на тлі фіскальних роз’яснень податківців можна не проводити через РРО .

Замість висновку. Ситуацію, до якої ми дійшли: необхідність виловлювати в безготівкових платежах ті, які пов’язані з використанням карткових рахунків, явно здоровою не назвеш. По суті — це результат того, що за багато років ні законодавець, ні податківці так і не приділили належної уваги цій проблемі.

⁷ Указ Президента України «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» від 08.11.2019 р. № 837/2019.

Але все-таки сподіваємося, що найближчим часом цю проблему врегулюють — у контексті тієї ж РРО-реформи. Принаймні розмови про це точаться.