Повернення фіндопомоги засновнику через рік з «+»: наслідки

Повернення фіндопомоги засновнику: жодних умовних відсотків!

Бухгалтерська громадськість давно забула про таке явище, як нарахування умовних відсотків щодо поворотної фіндопомоги в обліку з податку на прибуток, а також про відображення доходів при отриманні фіндопомоги і витрат — при її поверненні. Це відбулося ще у 2015 році (коли в ПКУ з’явилися норми про переорієнтацію обліку з податку на прибуток на бухгалтерські «рейки»)*.

* Більше подробиць — у наших статтях «Поворотна фіндопомога: у пошуках плавного переходу» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 5); «Перехідна» поворотна фіндопомога: податківці фіскалять» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 6) і «Стара» поворотна фіндопомога від неплатника: ДФСУ таки отямилася!» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 29).

Зараз ні при отриманні, ні при поверненні фіндопомоги ні доходів, ні витрат у підприємства не виникає. Причому стосується це як бухгалтерського обліку, так і податкового. У бухобліку при цьому складають такі проводки:

— при отриманні поворотної фіндопомоги — Дт 301, 311 — Кт 685;

— при поверненні фіндопомоги — Кт 685 — Дт 301, 311.

** Єдиноподатникам на допомогу — стаття «Фіндопомога на спрощенці: хвилює завжди» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 30).

Бути чи не бути дисконтуванню?

А ось це питання значно актуальніше, адже необхідність дисконтувати довгострокову поворотну фіндопомогу — вимога відносно свіжіша***.

*** Детальніше ви могли прочитати в наших статтях «Мінфін «за» дисконтування довгострокових заборгованостей» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 44); «Дисконтування заборгованостей: «топ»-запитання» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 45); «Дисконтування довгострокових заборгованостей: продовження» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 46).

Раніше (до 29.10.2019 р.) можна було стверджувати, що дисконтувати потрібно було лише ті довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки. Після цього «під роздачу» беззастережно потрапили в тому числі й безвідсоткові позики (поворотна фіндопомога).

Але тут заслуговує на увагу той факт, що дисконтуванню підлягають саме довгострокові зобов’язання.

У запитанні йшлося про позику, яку планували повернути до закінчення 365 к. дн. з дня її отримання. Тобто очевидно, що в договорі, а отже, й у бухобліку така позика не могла значитися як довгострокова. Відповідно й дисконтувати її не потрібно.

Не слід плутати довгострокові зобов’язання із простроченими! Якщо строк погашення зобов’язання первісно був не більше року, то будь-яке прострочення не робить його довгостроковим. Важливим є строк виконання зобов’язання. Якщо за договором підприємство повинне було повернути фіндопомогу засновнику протягом 365 днів із дня її отримання, то таке зобов’язання саме по собі є короткостроковим (тобто не підлягає дисконтуванню)!