Позапланова перевірка: 10 підстав призначення і як їх не спровокувати
Позапланова перевірка рідко розпочинається раптово. У більшості випадків її можна передбачити ще до отримання наказу.
На відміну від планової перевірки, яка проводиться за планом-графіком, позапланова призначається лише за наявності однієї з підстав, прямо визначених п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Часто платник податків сам створює таку підставу: не відповідає на запит ДПС, подає уточнюючий розрахунок за вже перевірений період або ігнорує скаргу покупця щодо нереєстрації податкової накладної.
Загалом п. 78.1 ПКУ містить близько двох з половиною десятків підстав для документальної позапланової перевірки. Але з більшістю з них малий і середній бізнес майже не стикається: трансфертне ціноутворення, контрольовані операції, фінансові агенти за стандартом CRS.
У цьому дописі я зупинюся на 10 підставах, які спрацьовують у роботі ФОП, невеликих і середніх компаній. Для зручності я розклав їх на дві групи: ті, які ви можете запустити самі, і ті, які зазвичай починаються із запиту ДПС.
Група 1. Підстави для позапланової перевірки, які залежать від вас
Ця категорія може бути найприкрішою, бо те, розпочнеться позапланова перевірка чи ні, залежить від вашої дії або ж бездіяльності.
Сюди я відніс наступні підстави:
1. Подача уточнюючого розрахунку за вже перевірений період (пп. 78.1.3 ПКУ)
Якщо ви подаєте уточнюючий розрахунок з податку за період, який контролюючий орган уже перевіряв, то тим самим даєте підставу прийти до вас ще раз. Логіка проста: ви самі сигналізуєте, що в раніше перевірених даних щось змінилося.
Як не спровокувати: перш ніж уточнювати минулі періоди, оцініть, чи період уже був предметом перевірки. Якщо так, то уточнення відкриває двері для повторного візиту саме з цього питання. Тому перед поданням уточнюючого розрахунку варто оцінити не лише податкові наслідки виправлення помилки, а й ризик призначення повторної перевірки щодо відповідного періоду.
2. Неподання декларації чи розрахунку в строк (пп. 78.1.2 ПКУ)
Вчасне подання звітності це базова річ, але тим не менше пропуск строків трапляється, в тому числі і через людський фактор.
Як не спровокувати: контроль дедлайнів звітності. Тут немає юридичної хитрості, є календар і відповідальна людина.
3. Реорганізація, припинення підприємства, закриття ФОП, банкрутство (пп. 78.1.7 ПКУ)
Розпочали реорганізацію юрособи (крім перетворення), припиняєте діяльність, закриваєте ФОП, відкрилося провадження у справі про банкрутство або подали заяву про зняття з обліку – кожен з цих випадків є самостійною підставою для позапланової перевірки.
Як не спровокувати: спровокувати тут не вийде – закриття бізнесу законно тягне за собою перевірку. Завдання інше: заходити в процедуру припинення підготовленими і з приведеним у порядок обліком.
4. Заперечення на акт або скарга на ППР із новими обставинами (пп. 78.1.5 ПКУ)
Якщо ви подаєте заперечення до акта перевірки або скаргу на податкове повідомлення-рішення і посилаєтеся на обставини, які під час перевірки не досліджувалися, то контролюючий орган має право призначити перевірку, щоб ці обставини перевірити.
В такому випадку перевіряються виключно питання, що стали предметом оскарження. Це означає, що така перевірка не дає податковій права повторно досліджувати всі питання діяльності платника податків. Її предмет обмежений саме тими обставинами, на які посилається платник у своїх запереченнях або скарзі.
Як не спровокувати: можливість призначення позапланової перевірки це не привід не здійснювати оскарження чи замовчувати якісь обставини, які доводять відсутність порушень з вашого боку. Це привід будувати заперечення й скаргу грамотно. Якщо нову обставину можна підтвердити документами в межах наявних матеріалів, акцент робиться на них, а не на запрошенні податкової передивитися все наново. Тонка робота, до якої потрібно підходити відповідально.
5. Відшкодування або від'ємне значення ПДВ понад 100 тис. грн (пп. 78.1.8 ПКУ)
Якщо ви заявили до бюджетного відшкодування ПДВ або задекларували від'ємне значення ПДВ понад 100 тис. грн, то ДПС має право призначити перевірку законності такого декларування.
Окремий запобіжник: за п. 78.2 ПКУ податковій заборонено призначати перевірку за цією підставою, якщо питання вже були охоплені попередньою перевіркою.
Як не спровокувати: «не провокувати» в цьому випадку означає бути готовим. Якщо ви законно заявляєте відшкодування, то перевірка є очікуваною, і завдання в тому, щоб первинні документи та ланцюг постачання витримали її без зайвих питань.
6. Зарплати «в конвертах» і неоформлені працівники (пп. 78.1.13 ПКУ)
Отримання ДПС інформації про ухилення від оподаткування виплаченої найманим особам зарплати (зокрема без документального оформлення), пасивних доходів, додаткових благ, про неукладення трудових договорів із працівниками або про господарську діяльність без державної реєстрації є підставою для позапланової перевірки. Перевірка в цьому випадку проводиться виключно з питань, що стали підставою.
Як не спровокувати: оформлювати трудові відносини й виплати. Це та сфера, де ризик створюється самою моделлю роботи бізнесу, а не випадковістю, і де перевірка часто приходить за скаргою працівника.
Група 2. Підстави, які зазвичай починаються із запиту ДПС
У багатьох випадках перевірка є не першою дією податкової, а другою: спочатку платник отримує запит про надання пояснень і документів. І лише потім, якщо відповідь не надана або є очевидно неповною, контролюючий орган отримує формальну підставу для призначення перевірки.
Саме тому грамотна робота із запитом ДПС часто є найефективнішим способом уникнути подальшого контрольного заходу.
До цієї групи я відніс наступні підстави:
7. Податкова інформація про порушення + мовчання на запит (пп. 78.1.1 ПКУ)
Якщо ДПС отримала податкову інформацію, що свідчить про можливе порушення вами податкового, валютного чи іншого законодавства, вона надсилає письмовий запит про надання пояснень та документів на спростування такої інформації. Якщо ви не надасте пояснення з документальним підтвердженням протягом 15 робочих днів, то це буде підставою для призначення позапланової перевірки.
Як не спровокувати: відповідати на запит – вчасно, по суті, з документами або ж аргументувати, чому запит є незаконним і чому у вас відсутній обовʼязок надавати запитувані документи.
Про те, коли на запит ДПС відповідати потрібно обовʼязково, а коли у наданні відповіді можна відмовити, я розповідав тут. Правильна робота із запитом на ранній стадії дозволяє звести до мінімуму можливість наступного призначення позапланової перевірки.
Для цієї підстави також працює запобіжник, визначений пп. 78.2 ПКУ: якщо питання, які стали підставою для запиту, вже були охоплені попередньою перевіркою, призначення нової перевірки не допускається.
8. Недостовірність даних у деклараціях + мовчання на запит (пп. 78.1.4 ПКУ)
Податкова виявила недостовірність даних у поданих вами податкових деклараціях, надіслала запит із зазначенням, що саме не сходиться. Знову 15 робочих днів на пояснення й документи. Ненадання відповіді –підстава для перевірки. Та сама механіка, що й у пп. 78.1.1, тільки тригер це конкретні розбіжності в декларації.
Як не спровокувати: реагувати на запит та надавати на нього змістовну відповідь.
Крім того у цьому випадку також працює запобіжник, визначений пп. 78.2 ПКУ.
9. Скарга покупця на нереєстрацію або помилки в податковій накладній (пп. 78.1.9 ПКУ)
Класична ПДВ-історія. Покупець поскаржився, що ви не надали йому податкову накладну, припустилися помилок в обов'язкових реквізитах або порушили граничні строки реєстрації ПН чи РК. В такому випадку ДПС надсилає запит і якщо ви не відповісте на нього протягом 15 робочих днів, то призначає перевірку.
Як не спровокувати: реєструвати ПН вчасно й коректно. Але якщо скарга вже надійшла, то ключове – не проігнорувати запит. Часто питання знімається поясненням і документами, без подальшого проведення перевірки.
10. Ненадання інформації для проведення зустрічної звірки (пп. 78.1.19 ПКУ)
Інформація для проведення зустрічної звірки запитується за ініціативою контролюючого органу, який проводить перевірку вашого контрагента. Якщо ви отримали такий запит, але протягом 10 робочих днів не надали запитувану інформацію, то це є підставою для призначення позапланової документальної перевірки. Такаперевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті.
Як не спровокувати: не ігнорувати запит. Зустрічна звірка не є перевіркою, але ваше мовчання може стати причиною її призначення. Якщо ви надали запитувану інформацію в строк, то ця підстава не виникає.
Скільки триває позапланова і коли податкову можна не допустити
Дві практичні речі, які варто тримати в голові:
Строки. Тривалість позапланової перевірки для суб'єктів малого підприємництва становить не більше 5 робочих днів, для ФОП без найманих працівників за певних умов – 3 робочі дні, для інших платників – 10 робочих днів (ст. 82.2 ПКУ). Продовження обмежене: для малого бізнесу – не більше ніж на 2 робочі дні. Для великих платників податків – не більше ніж на 10 робочих днів. Для інших платників податків – не більше ніж на 5 робочих днів.
Допуск. Право розпочати виїзну позапланову виникає лише після того, як вам до початку перевірки вручили копію наказу про її проведення (п. 78.4 ПКУ).
До початку невиїзної документальної перевірки вам мають вручити копію наказу й письмове повідомлення про дату та місце, і за загальним правилом така перевірка стартує не раніше 30 календарного дня з дати надсилання (п. 79.2 ПКУ).
Недопустити перевіряючих законно можна лише в тому випадку, якщо вони не пред'явили належно оформлених документів: направлення, копії наказу, службового посвідчення (ст. 81.1 ПКУ).
Відмова в допуску до перевірки з будь-яких інших підстав не допускається й обертається проти платникаподатків. Тому опція не допуску до перевірки є рідкісним і небезпечним інструментом, який працює лише за реальних дефектів у документах.
Підсумок
Часто бухгалтер дізнається про позапланову перевірку в день отримання наказу.
Насправді передумови для її призначення починають формуватися значно раніше: у день подання уточнюючого розрахунку, у день отримання запиту ДПС або в момент, коли такий запит залишився без відповіді.
Саме тому найкращий спосіб захиститися від позапланової перевірки – не боротися з її наслідками, а вчасно реагувати на події, які можуть стати підставою для її проведення.
Відповіді на часті запитання
Чи можна взагалі уникнути позапланової перевірки?
Гарантовано – ні, бо частина підстав (відшкодування ПДВ, закриття бізнесу) виникає від законних дій. Але багато підстав вмикається через прострочений дедлайн або мовчання на запит. А це повністю у ваших руках. Крім того, розуміння підстав для призначення перевірки дозволяє керувати цим ризиком і підготуватися до можливої податкової перевірки.
Скільки днів дається на відповідь на запит ДПС?
Залежить від підстави: надання інформації для зустрічної звірки (пп. 78.1.19) – 10 робочих днів. Надання відповіді на запити з інших підстав (пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.9) – 15 робочих днів. Пропуск строку є підставою для перевірки.
Чи захищає від перевірки те, що питання вже перевіряли раніше?
Так, але вибірково. За пп. 78.2 ПКУ податковій заборонено призначати позапланову за підставами, визначеними пп. 78.1.1, 78.1.4 та 78.1.8 ПКУ, якщо ці питання вже були охоплені попередньою перевіркою.
Чи діє мораторій на перевірки у 2026 році?
Загального мораторію на проведення податкових перевірок зараз немає.
Винятки залишаються лише для окремих платників, податкова адреса яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях або територіях активних чи можливих бойових дій. Крім того, документальні та фактичні перевірки можуть проводитися лише за наявності безпечних умов для їх проведення.
Для більшості ФОП і компаній, які працюють на підконтрольній території України, позапланова перевірка у 2026 році є цілком реальною перспективою. Тому варто розуміти, які саме події можуть стати підставою для її призначення.
Якщо позапланова перевірка вже стартувала або ви отримали запит, який нею загрожує, розкажіть деталі – розберемо вашу ситуацію предметно.
