Закон про фінмоніторинг. Що зміниться для клієнтів банків
НБУ на сторінці у facebook нагадує, що новий закон про фінансовий моніторинг набуде чинності вже завтра. Сьогодні простою мовою розповідаємо про основні зміни, яких варто чекати українцям.
Короткий і важливий вступ: для 95% банківських клієнтів ці зміни не ускладнять життя, а скоріше спростять.
Адже всі клієнти банків уже є ідентифікованими. Вони вже одного разу були у відділенні, заповнювали анкету та надавали ксерокопії своїх документів. Їх ідентифікацію проведено.
Зміни переважно стосуються неідентифікованих операцій. Але! Це не заборона їх проводити, це скоріше додаткові вимоги. Але про це згодом.
Отже, все по порядку:
Перше, впроваджується ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами. Тобто високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо. Наприклад, йдеться про політиків чи олігархів. Тобто тих, хто може проводити операції на великі суми.
Операції звичайних людей - студентів, пенсіонерів, клієнтів в рамках зарплатного проєкту та «білого» бізнесу, що платить податки - перевірятимуть менше. В цьому просто немає сенсу. Адже ризиків, що всі перераховані займаються відмиванням грошей немає. 95% банківських клієнтів належать саме до низькоризикової категорії.
По-друге, збільшення граничного порогу операцій обов’язкового фінмоніторингу. Раніше банки в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про всі операції від 150 тис. грн, а серед підстав для цього було аж 17 ознак. Закон збільшує граничний поріг суми до 400 тис. грн та зменшує список ознак операцій. Тепер їх всього чотири. Звітувати потрібно про такі операції: готівка; переказ коштів за кордон; операції політиків; операції клієнтів з держав, які працюють «в антилегалізаційній сфері», як наприклад Північна Корея. Це все дасть змогу легше дихати бізнесу та банківським клієнтам.
По-третє, новий закон дає суттєву перевагу клієнтам банків, як наприклад дистанційна індентифікація. Це означає, що тепер, щоб відкрити рахунок у банку не потрібно йти у відділення. Засвідчити свою особу ви тепер можете або через відеозв’язок, або через систему BankID. Є і інші моделі. Про них ми детально писали за посиланням.
По-четверте, закон розширює вимоги до ідентифікації тих, хто робить переказ грошових коштів. Це не стосується переказів грошей з карти на карту. Банківська карта – це вже ідентифікований продукт, і банк має інформацію про власників карток.
Йдеться переважно про перекази без відкриття рахунку – наприклад поповнення рахунку через термінал. Тобто якщо ви будете поповнювати рахунок через термінал на суму 5 тис. грн і більше, потрібна ваша ідентифікація. До кінця року платіжні термінали будуть обладнані спеціальними зчитувачами карт. Але ці правила не стосуються: оплати комунальних послуг, сплати податків та інших обов’язкових державних платежів, оплати товарів чи послуг, поповнення кредитних карток до 30 тис грн. У цьому випадку ідентифікація не буде потрібна!
По-п’яте, закон суттєво розширює перелік суб’єктів первинного фінмоніторингу, тобто тих, хто фактично проводить ідентифікацію клієнта. Тепер їх перелік поповнюють, і поштові оператори, і ріелтори, і юристи, представники грального бізнесу, і ті, хто надає податкові консультаційні послуги. Всім, кого це стосується буде надано достатньо часу на адаптацію до кінця цього року!
У підсумку! Якщо ви сумлінний клієнт та не проводите незаконних операцій, то зміни вас ніяк на зачеплять. Навпаки ви отримаєте додаткові переваги, такі як дистанційна ідентифікація.
Про все це у відео розповідає перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова.
