ДПС і Держприкордонслужба обмінюватимуться даними автоматично: чи чекати нових перевірок

Державна податкова служба України та Державна прикордонна служба переходять на новий рівень електронної взаємодії. Відомства підписали договір та протокол, які забезпечують автоматизований обмін інформацією між їхніми інформаційними системами.

За словами очільниці ДПС Лесі Карнаух, новий механізм має насамперед скоротити час обробки запитів та зробити міжвідомчу взаємодію ефективнішою. Раніше для отримання інформації податкова направляла офіційні листи, а прикордонна служба вручну готувала відповіді. Тепер відповідь формуватиметься автоматично за кілька секунд.

Водночас для бізнесу та громадян важливо розуміти, що саме означають ці зміни.

Автоматизований доступ не означає нових перевірок

У ДПС окремо наголосили: автоматизований доступ до інформації не запроваджує нових перевірок, нових обмежень чи додаткових повноважень податкової служби.

Йдеться виключно про зміну технічного механізму отримання інформації. Якщо раніше дані надходили через паперове або електронне листування між відомствами, то тепер цей процес буде автоматизовано.

Також не змінюються правила перетину державного кордону та порядок отримання інформації про осіб.

Чи можуть через податковий борг заборонити виїзд за кордон?

Це одне з головних питань, яке виникає після таких повідомлень.

У ДПС прямо зазначили, що наявність податкового боргу або інших податкових питань сама по собі не є підставою для заборони виїзду за межі України.

Рішення про тимчасове обмеження права на виїзд, як і раніше, може ухвалювати лише суд у випадках і порядку, визначених законодавством.

Тобто автоматичний обмін інформацією між ДПС і Держприкордонслужбою не створює нових підстав для обмеження права на виїзд.

Для чого ДПС потрібні дані про перетин кордону?

Податкова служба пояснює, що інформація про перетин державного кордону використовуватиметься разом з іншими даними під час проведення аналітичної роботи.

Зокрема, вона може використовуватися для:

• встановлення податкового резидентства фізичних осіб;

• виявлення схем ухилення від оподаткування;

• аналізу фіктивних господарських операцій;

• виявлення схем «сірого» імпорту та експорту.

Чи перевірятимуть усіх платників?

Ні.

У повідомленні ДПС прямо зазначено, що кожен запит є точковим та формується лише щодо конкретної особи або конкретного транспортного засобу за наявності визначених законом підстав.

Тобто мова не йде про суцільний моніторинг усіх громадян чи підприємців.

Найімовірніше, така інформація використовуватиметься у випадках, коли вже існують підозри щодо:

• можливого ухилення від оподаткування;

• проведення фіктивних господарських операцій;

• використання схем «сірого» імпорту чи експорту;

• інших ризикових операцій.

Перевірка податкового резидентства також буде точковою

Окремо ДПС зазначає, що дані можуть використовуватися для визначення податкового резидентства фізичних осіб.

Зокрема, аналізуватиметься інформація про перебування особи в Україні, у тому числі для застосування правила 183 днів та уникнення подвійного оподаткування.

Водночас це не означає масову перевірку резидентства всіх платників податків. Як і в інших випадках, інформація використовуватиметься в межах конкретних аналітичних процедур.

Чи вигідно ДПС масово встановлювати іноземне резидентство?

Практичний аспект цієї теми також заслуговує на увагу.

Якщо особа відповідно до міжнародних договорів визнається податковим резидентом іншої держави, це може впливати на обсяг її податкових зобов'язань в Україні та, у певних випадках, призводити до зменшення бази оподаткування в Україні.

Саме тому навряд чи можна говорити про зацікавленість податкової служби у масовому встановленні іноземного податкового резидентства платників. Основною метою використання інформації є правильне застосування податкового законодавства у конкретних випадках, а не пошук підстав для зміни податкового статусу кожної особи.

Якщо директор був за кордоном під час підписання документів

Ще одним напрямом використання інформації названо перевірку ситуацій, коли фінансові документи або податкова звітність підписані керівником підприємства, який у цей момент перебував за межами України.

Однак це не означає автоматичної недійсності таких документів.

Сам факт перебування директора за кордоном у день підписання документів не робить їх недійсними, адже сучасне законодавство дозволяє використовувати кваліфікований електронний підпис дистанційно.

Водночас така інформація може використовуватися податковою як один із елементів аналізу обставин конкретної господарської операції, якщо виникають обґрунтовані сумніви щодо її реальності. Остаточна оцінка завжди здійснюється з урахуванням усієї сукупності доказів.

Докладніше про це читайте у публікаціях «Чи може директор підписувати накази під час відпустки?» та «Директор підписує документи у відпустці: наслідки».

Як працюватиме новий механізм

Автоматизований обмін інформацією здійснюватиметься через Національну систему конфіденційного зв'язку.

При цьому передбачено низку запобіжників:

• кожен запит підписується кваліфікованим електронним підписом конкретної посадової особи ДПС;

• усі звернення фіксуються в електронних журналах аудиту;

• несанкціонований або анонімний перегляд інформації виключається;

• обмін здійснюється через захищені канали зв'язку.

Висновки

Автоматизація обміну інформацією між ДПС та Держприкордонслужбою насамперед змінює швидкість отримання даних, а не правила податкового контролю.

Для платників податків важливо пам'ятати кілька ключових моментів:

• автоматизований доступ не означає появу нових перевірок або нових повноважень ДПС;

• податковий борг сам по собі не є підставою для заборони виїзду з України — таке рішення може ухвалити лише суд;

• інформація про перетин кордону використовуватиметься точково, а не щодо всіх громадян;

• аналогічно, перевірка податкового резидентства не буде масовою;

• перебування директора за межами України під час підписання документів не робить такі документи автоматично недійсними.

Таким чином, новий механізм спрямований передусім на підвищення ефективності аналітичної роботи державних органів та боротьбу з ризиковими схемами, а не на запровадження нових обмежень для сумлінних платників податків.