Звільнення з військової служби за станом здоров’я: чи має працівник право на 60 днів неоплачуваної відпустки

Працівника, який був мобілізований, звільнили з військової служби за станом здоров’я. Після повернення на роботу він хоче скористатися відпусткою без збереження зарплати тривалістю до 60 календарних днів. Чи зобов’язаний роботодавець її надати, якщо демобілізацію в Україні не оголошено?

Фахівці Держпраці роз’яснили: у такій ситуації роботодавець не зобов’язаний надавати йому до 60 календарних днів неоплачуваної відпустки.

Кому належать обов’язкові 60 днів відпустки без зарплати

Пункт 20 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» передбачає, що за бажанням працівника роботодавець зобов’язаний надати йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів, якщо працівник став до роботи після звільнення з військової служби:

• у зв’язку із закінченням особливого періоду;

• у зв’язку з оголошенням демобілізації.

Тобто для застосування цієї гарантії значення має саме підстава звільнення з військової служби.

Чи дає звільнення за станом здоров’я право на 60 днів відпустки

Ні. Якщо військовослужбовця звільнили зі служби за станом здоров’я, така підстава не відповідає умовам п. 20 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки.

Станом на серпень 2026 року особливий період не завершився, а демобілізацію в Україні не оголошено.

Чи можна надати іншу відпустку без збереження зарплати

Так. Відсутність права на спеціальні 60 днів не означає, що працівник взагалі не може отримати неоплачувану відпустку.

За ст. 26 Закону про відпустки за сімейними обставинами та з інших причин працівнику за домовленістю з роботодавцем може бути надана відпустка без збереження зарплати до 30 календарних днів на рік.

Однак у цьому випадку йдеться вже про відпустку за згодою сторін. Тобто роботодавець не зобов’язаний автоматично задовольняти таку заяву працівника.

Окрема гарантія для учасників бойових дій

Ще одна підстава може бути актуальною для працівника, який повернувся з військової служби.

Відповідно до абз. 1 п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки ветеранам війни надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 14 календарних днів щороку.

До ветеранів війни належать, зокрема, учасники бойових дій.

Тому, якщо звільнений з військової служби працівник має статус учасника бойових дій, він може скористатися цією підставою. На відміну від відпустки за ст. 26 Закону про відпустки, таку неоплачувану відпустку роботодавець зобов’язаний надати за бажанням працівника.