Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, квітень, 2016/№16
Друкувати

Декларація з податку на прибуток за І квартал: нюанси заповнення

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Деяким платникам податку на прибуток підприємств (ППП) не попощастило — їх «пересадили» на квартальний звітний период1. Що врахувати при поданні деки за І квартал — зараз і розбиратимемося.
податок на прибуток, податкова звітність

1 Кому саме — ви могли прочитати у статті «Квартальна дека з податку на прибуток: кому «пощастило» найбільше?» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 13.

«Фінзвітні» рядки декларації. Ви вже знаєте, що до рядка 02 декларації потрібно переносити дані зі Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний доход) (форма № 2). Що стосується рядка 01 декларації, то оскільки ПКУ прямої прив’язки до фінзвітності не містить, очевидно, є резон використати точні дані з бухобліку (до їх округлення у фінзвітності)2. Цілком логічно виникає запитання: що робити, якщо ми — суб’єкти мікропідприємництва, які подають фінзвітність тільки раз на рік?

2 Вам можуть бути корисними статті «Подаємо декларацію з прибутку: що врахувати?» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 4); «Запитання щодо прибуткової декларації «в останній вагон» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 6).

Нічого страшного — необхідні дані можна взяти з бухобліку. Тільки через це подавати квартальну фінзвітність податківцям / до статистики необхідності не виникає.

До суб’єктів мікропідприємництва належать юрособи — суб’єкти господарювання, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності — суму, еквівалентну 2 мільйонам євро3.

3 Визначену за середньорічним курсом НБУ.

Що стосується суб’єктів малого підприємництва, то з ними все простіше. Незважаючи на актуальне й на сьогодні звільнення від подання квартальної фінзвітності до податкових органів ( абз. 1 і 2 п. 46.2 ПКУ), до статистики їм щокварталу «здаватися» потрібно. Тому і з показниками для прибуткової декларації все зрозуміло.

Різницям бути. Оскільки звітувати за І квартал щодо прибутку зобов’язані лише високодохідні платники, від розрахунку і декларування різниць (читай — подання додатка РІ) нікуди не дітися. А ось «перебіжчики» на спрощену систему оподаткування (само собою, як і ЮРЄПи, які подають «усічену» прибуткову декларацію у зв’язку з виплатою дивідендів у І кварталі) зможуть уникнути такої долі.

«За компанію» з додатком РІ доведеться заповнювати та подавати «підлеглі» йому додатки АМ і ЦП (останній — у разі здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів). Тішить, що податківці нарешті-таки погодилися, що при складанні першого із зазначених додатка немає необхідності розраховувати різниці за малоцінкою (МНМА): вони основними засобами для цілей податкового обліку не є4.

4 Подробиці — у матеріалі «Малоцінка не входить до складу основних засобів: позитив від ДФСУ» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 14.

Можливо, найважливішою різницею з додатка РІ є рядок 3.2.4, який дозволяє обліковувати у звітному періоді збитки минулих періодів. Ще раз підкреслюємо: жодні збитки не «згорають»! Навіть «старі» збитки (показані станом на 01.01.2012 р.), які підлягали перенесенню на зменшення об’єкта оподаткування в особливому порядку, продовжують обліковуватися «до переможного»5.Тому якщо в рядку 04 декларації за 2015 рік значився показник з мінусом — переносьте його до рядка 3.2.4 додатка РІ до деки за І квартал.

5 Див. статтю «Запитання щодо прибуткової декларації «в останній вагон» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 6). Як переправити прибуток минулих років на збиток, ви могли прочитати в матеріалі «Витрати: «реанімуємо, документуємо та обліковуємо правильно» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 8).

«Відокремлено» стоять збитки від купівлі-продажу цінних паперів. Вони згідно з  п.п. 141.2.4 ПКУ не зменшують загальний об’єкт оподаткування звітного періоду, а переносяться на «ціннопаперові» результати наступного звітного періоду.

Зменшення податку. Найприємніше ☺ заповнювати, безумовно, додаток ЗП (адже з його допомогою вдасться зменшити суму нарахованого податку), а будь він ще більш грамотно складений, так і зовсім це не робота, а суцільне задоволення. А так доводиться констатувати: поки зміни до додатка ще на проектній стадії (про що йтиметься далі), керуватися доведеться все тими ж правилами, що й при заповненні звітності за 2015 рік.

Отже, незважаючи на відсутність спеціальних рядків, наводимо тут (див. лист ДФСУ від 28.01.2016 р. № 2779/7/99-99-19-02-01-17):

1) залишок «неперекритих» податковими зобов’язаннями сум «дивідендних» авансових внесків, сплачених у минулих податкових (звітних) періодах, — збільшуючи показник рядка 16.3.1 додатка;

2) суму ППП, сплачену за кордоном, — збільшуючи показник рядка 16 додатка.

У таких випадках податківці рекомендують подавати доповнення до декларації, передбачене п. 46.4 ПКУ, з поясненням і вказівкою відповідних сум і, зрозуміло, проставлянням відмітки про це у спеціально відведеному місці в декларації.

А ось рядок 16.1 додатка, що «звільнився», заповненню не підлягає6.

6 Адже щомісячні авансові внески з ППП — уже пережиток історії, про що ви читали в матеріалі «Податок на прибуток — 2016: «сухий залишок» змін» («Бухгалтер 911», 2016, № 1-2).

У рядку 16.2 вказуйте суму нерухомподатку в частині об’єктів нежитлової нерухомості, нарахованого за І квартал (граничний строк його сплати — п’ятниця, 29 квітня). Та й то з урахуванням обмеження, наведеного у формулі безпосередньо в назві рядка. А ось частина цього податку, що «не зіграла» на зменшення податкових зобов’язань за результатами 2015 року, анулюється згідно з  абз. 2 п. 137.6 ПКУ, тобто законних підстав збільшувати на її суму показник рядка 16.2 немає ☹.

Рядок 16.3 доведеться заповнювати у тому випадку, якщо в І кварталі мала місце сплата «дивідендного» авансового внеску та/або є «непокритий» залишок сум «дивідендних» авансових внесків, сплачених у минулих податкових (звітних) періодах. Останній також не «згорає»!

Проект і в Африці проект. Не секрет, що нещодавно прийнята форма декларації спочатку не була ідеальною (про що свідчить хоча б те, що деякі дані до додатка ЗП доводиться вводити, ігноруючи низку формальностей). Крім того, вона вже встигла застаріти. Саме у зв’язку з цим і був розроблений проект змін7 до цієї форми. Але поки що він лише готується побачити світ, не покладатимемо на нього великі надії, відклавши знайомство з цим проектом на той час, коли настане хоча б якась ясність з його прийняттям.

7 Розміщений за адресою: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2016-rik/66992.html.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться