Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, грудень, 2017/№52
Друкувати

Списання заборгованості фізособи за послуги з квартплати

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
На аналітичному рахунку 3616 уже 5 років «висить» безнадійна дебіторська заборгованість за надані послуги з квартплати. Можна її списати і поставити в податкові витрати? Сума заборгованості — 200 тис. грн. Резерв сумнівних боргів для покриття заборгованості не створювався.

Давайте по порядку розглянемо порядок обліку такої операції в бухгалтерському і податковому обліку (з точки зору податку на прибуток і ПДВ).

Бухгалтерський облік

Розпочнемо з того, що дебіторську заборгованість визнають активом, якщо існує вірогідність отримання підприємством майбутніх економічних вигід (п. 4 П(С)БО 10). У свою чергу, безнадійна дебіторська заборгованість — це поточна дебіторська заборгованість, за якою існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності (тобто відсутня вірогідність отримання від неї майбутніх економічних вигід).

Із цього виходить, що дебіторську заборгованість, що стала безнадійною, не лише можна, але й потрібно списати з балансу.

Питання тільки з датою відображення такої операції в обліку. Якщо безнадійна заборгованість обліковується на балансі вже 5 років, то це навряд чи може бути заборгованість зі строком позовної давності, що минув.

У загальному випадку строк позовної давності складає 3 роки1 (ч. 1 ст. 257 ЦКУ). Але за згодою сторін він може бути продовжений.

1 Детальніше про нюанси, пов’язані з перебігом, перериванням і призупиненням строку позовної давності ви могли прочитати в статтях: «Строк позовної давності: як обчислювати та застосовувати?» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 17) і «Строк позовної давності — його переривання і призупинення» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 44).

Хіба що такий строк минув раніше, але момент списання заборгованості з балансу був пропущений. Якщо раптом мала місце саме така ситуація, тоді її необхідно вирішити як виправлення помилки.

Інший варіант: саме у звітному періоді була отримана впевненість у непогашенні дебіторської заборгованості. Тобто якщо ви впевнені в тому, що боржник «залізно» не погасить заборгованість.

Наприклад, таке можливе в разі смерті фізособи-боржника за відсутності в нього спадкового майна, на яке може бути звернене стягнення.

Нерідко рішення про списання безнадійної дебіторської заборгованості приймає спеціально призначена комісія підприємства (хоча жодних вимог до порядку списання заборгованості нормативкою не встановлено). Вона, зокрема, розглядає первинні документи, висновки юриста (за необхідності) і складає протокол, у якому обґрунтовує причини списання заборгованості.

Далі цей протокол затверджує керівник підприємства. Його рішення є підставою для списання заборгованості.

На підставі цих документів бухгалтер підприємства списує безнадійну заборгованість, складаючи бухгалтерську довідку. Враховуючи «важку» суму безнадійної заборгованості (див. преамбулу), рекомендуємо зібрати максимально повний пакет документів для обґрунтування списання заборгованості.

Безнадійну заборгованість, за якою не сформований резерв сумнівних боргів, списують на витрати безпосередньо проводкою: Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — Кт 361.

Крім того, врахуйте: суму списаної дебіторської заборгованості слід обліковувати на забалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше трьох років з дати списання.

Здійснюють це для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника.

Остаточне списання заборгованості із субрахунку 071 можливе:

1) після надходження суми в порядку відшкодування з одночасними записами за дебетом рахунків 30 «Готівка», 31 «Рахунки в банках» або інших рахунків обліку активів і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів»;

2) у зв’язку із закінченням строку обліку такої заборгованості (не менше трьох років).

Тобто списання безнадійної заборгованості — не остання стадія її обліку. Ще щонайменше 3 роки потрібно моніторити майновий стан боржника. Звичайно, якщо несподівано на вас не звалиться «манна небесна» у вигляді погашення боржником свого боргу.

Водночас існує питання щодо резерву сумнівних боргів. Вид заборгованості (заборгованість за наданими послугами), що розглядається в цьому питанні, не входить у низку винятків, за якими формувати резерв не вимагалося. У свою чергу, за «безнадією» формувати резерв уже пізно (П(С)БО 10).

А коли так, то врятуватися від негативних наслідків того, що резерв не був створений своєчасно, може лише статус кредитора. Зокрема, не створювати резерв сумнівних боргів мають право2:

2 Детальніше про це ви могли прочитати в матеріалах: «Сумнівний» резерв: завжди є про що поговорити» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 18-19); «Сумнівний» резерв: сувора реальність і світле майбутнє» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 50).

— бюджетні установи;

— підприємства, які складають фінансову звітність за МСФЗ;

Норми П(С)БО 10, який курирує питання створення резерву сумнівних боргів, на них не поширюються. Водночас згідно з МСФЗ «сумнівний» статус дебіторської заборгованості також має свої особливості обліку.

— підприємства, що складають Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (форми № 1-мс і № 2-мс). Серед них можна назвати такі суб’єкти малого підприємництва (п.п. 2 п. 2 розд. І П(С)БО 25):

1) юрособи, що ведуть спрощений облік витрат і доходів згідно з податковим законодавством;

2) суб’єкти малого підприємництва — юрособи, що відповідають критеріям мікропідприємництва. До таких ще й досі (з 01.01.2018 р. буде нова градація) ч. 3 ст. 55 ГКУ відносить суб’єктів господарювання будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, у яких: (а) середня чисельність працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб; (б) річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 млн €3.

3 Визначену за середньорічним курсом НБУ.

Знайшли себе в їх рядах? Чудово! Але якщо ні, то формувати резерв сумнівних боргів для вас — не право, а обов’язок.

Тобто не зробивши цього, ви порушили порядок ведення бухобліку.

Податок на прибуток

Цей розділ буде актуальним лише для тих, хто відображає коригування, тобто для високодохідних підприємств (дохід за рік понад 20 млн грн.), а також тих малодохідних підприємств, які добровільно «підписалися» на різниці.

Інші малодохідні платники податку фінрезультат до оподаткування визначають згідно з даними бухгалтерського обліку без будь-яких коригувань.

Якщо платник помилився і не сформував резерву сумнівних боргів у періоді, коли заборгованість стала сумнівною, він повинен виправити помилку не лише в бухгалтерському обліку, але й у податковому — шляхом подання уточнюючої декларації до періоду, в якому він повинен був сформувати такий резерв і відобразити його в обліку з податку на прибуток. При цьому «вплив» резерву на фінрезультат нівелюється збільшуючою різницею з п.п. 139.2.1 ПКУ.

Далі в періоді списання безнадійної заборгованості може зіграти різниця, що зменшує фінрезультат, з п.п. 139.2.2 ПКУ (ср. 025069200). Вона дозволяє зменшити фінрезультат до оподаткування на суму списаної дебіторською заборгованості4, яка відповідає визначеним п.п. 14.1.11 ПКУ ознакам.

4 У тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів.

У вказаному підпункті наведено визначення безнадійної заборгованості для цілей податкового обліку. Саме на нього платникам, що проводять коригування, рекомендуємо орієнтуватися при списанні заборгованості й у бухгалтерському обліку, щоб максимально зблизити ці види обліку.

Безнадійною згідно із цим підпунктом, зокрема, є заборгованість, що відповідає одній з таких ознак5:

5 Розглядаємо ті види заборгованості, які можуть бути актуальними стосовно фізосіб.

— заборгованість за зобов’язаннями, за якими минув строк позовної давності;

При цьому податківці наполягають на віднесенні до безнадійної лише тієї заборгованості, відповідні заходи зі стягнення якої не призвели до позитивних результатів6.

6 Детальніше про що ви могли прочитати в статтях: «Окуляри від безнадії — треба?» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 22); «Безнадійна заборгованість за авансами» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 32); «Безнадійна заборгованість і податок на прибуток: «подвійний удар» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 42).

— прострочена заборгованість померлої фізичної особи за відсутності в неї спадкового майна, на яке може бути звернене стягнення;

— прострочена заборгованість осіб, у судовому порядку визнаних безвісно відсутніми, оголошених померлими;

— заборгованість фізосіб, прощена кредитором (з низкою винятків, які наведені в п.п. «г» п.п. 14.1.11 ПКУ);

З нового року цей підпункт буде видалений з п.п. 14.1.11 ПКУ.

— прострочена понад 180 днів заборгованість фізособи за непідприємницькими зобов’язаннями7, розмір якої не перевищує 25 % МЗП (у розрахунку за рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році — 800 грн.);

7 Саме за ними відсутня законодавчо затверджена процедура банкрутства фізичних осіб.

— прострочена заборгованість фізичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна боржника, за умови, що дії з примусового стягнення майна такої особи не призвели до повного погашення заборгованості;

— заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин). Цей факт має бути підтверджений сертифікатом Торгово-промислової палати України або її регіональних відділень.

Знайшли дебіторську заборгованість, що обліковувалася вами, у цьому списку? Чудово! Оскільки в такому разі ви зможете зменшити на її суму фінрезультат до оподаткування.

ПДВ

Платники, що надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати або плати за утримання житла, фізособам, дату виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту визначають за касовим методом.

Зараз це правило закріплене п. 187.10 ПКУ, а в докодексні часи практично аналогічна норма містилася в п. 11.11 Закону про ПДВ.

Згідно з п.п. 14.1.266 ПКУ касовий метод є методом податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як: (а) дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або (б) дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи таких, що підлягають постачанню) ним товарів (послуг).

Відповідно, дата виникнення права на податковий кредит визначається як: (а) дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податків або (б) дата надання інших видів компенсації вартості поставлених (чи таких, що підлягають постачанню) йому товарів (послуг).

Із цього виходить, що при наданні послуг податкові зобов’язання з ПДВ не відображали. Чи означає це, що їх доведеться нарахувати при списанні заборгованості? Аж ніяк!

При списанні дебіторської заборгованості податкові зобов’язання з ПДВ не виникають, оскільки не відбувається ні зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податків у рахунок оплати вартості наданих послуг, ні приймання платником податків будь-якої іншої компенсації за надані послуги.

Усвідомлюють це і податківці (лист МГУ ДФС від 16.09.2015 р. № 21853/10/28-10-06-11) принаймні в частині безнадійної заборгованості зі строком позовної давності, що минув.

Вважаємо, що аналогічний підхід має бути і при списанні будь-якої іншої безнадійної заборгованості, адже згадані вище умови не виконуються і щодо неї.

При цьому МГУ ДФС додає, що дебіторська заборгованість, яка виникла в платників податків, визначених п. 187.10 ПКУ, за операціями з постачання товарів/послуг, визначених цим же пунктом, може бути списана:

— після спливу строку позовної давності за такою заборгованістю;

тільки після вжиття необхідних заходів з її стягнення.

Зазначимо, що цей підхід для податківців став уже традиційним. При цьому нагадуємо, що, на нашу думку, він «висмоктаний з пальця» — адже ні з П(С)БО 10, ні з п.п. 14.1.11 ПКУ така умова не виходить.

Водночас якщо ви хочете уникнути податкових суперечок, його все ж доведеться щонайменше мати на увазі .

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться