«Касові» зміни: розмотуємо клубок запитань

¹ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Порядок оприбуткування готівки: знову перезатверджувати?

Обов’язок розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі на підставі Положення № 148 закріплено в п. 12 цього Положення.

З часів затвердження самого Положення його п. 11, який регулює оприбуткування готівки, змінився ось уже вдруге (тобто з періодичністю приблизно раз на півроку). Невже й внутрішній порядок оприбуткування готівки слід змінювати з подібною регулярністю?

Тим паче, що найсвіжіша редакція п. 11 Положення не позбавлена недоліків, тому є підстави чекати нових змін/уточнень .

Оскільки розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 і не суперечити законодавству України, то краще його все-таки переписати, врахувавши останні зміни.

Хоча, якщо ці зміни вашого підприємства/установи/відокремленого підрозділу безпосередньо не торкнулися, такої необхідності немає. Наприклад, це стосується установ/підприємств і їх відокремлених підрозділів, що проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО й оформленням їх касовими ордерами та веденням касової книги.

Уберегти себе від нових змін можна, наприклад, внісши до «внутрішнього» порядку застереження на кшталт «оприбуткування готівки в касі проводиться згідно із законодавством».

Водночас пам’ятайте: п. 12 Положення № 148 при розробці «внутрішнього» порядку оприбуткування готівки в касі рекомендує максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його окремих підрозділів².

² А саме внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку.

І наостанок: жодних санкцій за незатвердження або неперезатвердження «внутрішнього» порядку оприбуткування готівки в касі не передбачено ні Положенням № 148, ні будь-якими іншими нормативно-правовими актами³.

³ Вам буде корисна стаття «Порядок оприбуткування готівки: готова «риба» для вас» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 10).

Якщо касир — директор, то що може головбух?

Головний бухгалтер може отримувати в банку за чеком заробітну плату, якщо входить до переліку осіб, уповноважених на це.

Також зверніть увагу на нові можливості, передбачені п. 45¹ Положення № 148, згідно з яким керівник підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад і кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи.

Сподіваємося, що це вирішить питання з делегуванням права підпису видаткових касових ордерів іншим особам (крім, власне, керівника) у разі його відсутності.

Раніше податківці, принаймні полтавські, опиралися такій можливості (ІПК ГУ ДФС у Полтавській обл. від 07.08.2018 р. № 3449/ІПК/16-31-14-04-22).

Тепер же в документі, затвердженому керівником, можна передбачити перелік посад і кількість посадових осіб, уповноважених підписувати, зокрема, ВКО в разі відсутності директора.

Відокремлений підрозділ без касової книги: неповне оприбуткування чи…

Ускладнюється ситуація із запитання тим, що касир так робив уже декілька років.

Давайте розберемося, чи праві перевіряючі, і якщо так, то до чого це призведе для відокремленого підрозділу та/або головного підприємства.

При цьому розглянемо ситуацію в розрізі періодів, протягом яких стан справ змінювався.

З 05.01.2018 р. Із цієї дати набрало чинності Положення № 148⁴. Під оприбуткуванням готівки п. 18 п. 3 цього Положення розумів проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат. У парі з невиразним п. 11 цього ж Положення це схиляло до думки, що відокремленим підрозділам для оприбуткування готівки без касової книги не обійтися в будь-якому випадку⁵. Тобто навіть якщо всю готівку вони здають до банку або небанківської фінансової установи.

⁴ Його появі були присвячені статті «Касові операції «по-новому»: пробіжка по змінах» у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 3; «Касові операції «по-новому»: заглиблюємося в подробиці» в журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 5 та інші .

⁵ Детальніше про це ви могли прочитати в статті «Порядок оприбуткування готівки: готова «риба» для вас» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 10).

І тільки якщо вся отримана виручка здана до каси головного підприємства, формально можна було говорити про повне оприбуткування готівки. Таке оприбуткування відбувалося в касі головного підприємства.

Водночас навіть щодо першої ситуації ліберально висловлювався НБУ. У листі від 07.03.2018 р. № 50-0007/13560 він «дозволив» відокремленим підрозділам касової книги не мати, навіть якщо вони здають готівкову виручку до кас банку через інкасаторів-збирачів.

При цьому, на думку регулятора, «світити» готівку в касовій книзі підприємства-юрособи не було необхідності, оскільки вона зараховується на його рахунок у безготівковому порядку.

Таким чином, вважаємо, спираючись на цей лист, можна говорити, що відокремлений підрозділ міг працювати без касової книги. «Ночівля» розмінної монети цьому не перешкода.

З 01.06.2018 р. можливість відокремлених підрозділів працювати без касової книги НБУ підтвердив уже на рівні Положення № 148. Із цієї дати його вперше переписали (завдяки постанові № 54⁶).

⁶ Постанова Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 24.05.2018 р. № 54. Із цими змінами ви могли ознайомитися в статті «Положення про касові операції: «революція» триває» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 24).

По-новому зазвучало визначення оприбуткування готівки, яке тепер (і досі) означає проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/КОДВ/КОД/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

У п. 11 Положення конкретно зазначили, що оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є облік готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

⁷ Більше подробиць знайдете в статті «Z-звіт VS оприбуткування готівки» в журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 28.

Тобто жодних запитань до підприємства бути не повинно.

З 01.10.2018 р. — дати набрання чинності наказом № 773⁸ — скасували обов’язок підклеювання фіскальних звітних чеків до КОРО. Але в цілях оприбуткування готівки безпечніше було продовжувати підклеювати, адже з п. 11 Положення № 148 цьей обов’язок НБУ вчасно не прибрав.

⁸ Наказ Мінфіну «Про затвердження Змін…» від 20.09.2018 р. № 773. Головне про ці Зміни — у статті «Зміни в РРО нормативці: КОРО, до побачення?» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 43).

З 15.02.2019 р. Тепер настала черга обговорити в контексті теми, що нас цікавить, останні зміни до «касового» Положення (внесені постановою № 37⁹). Оприбуткуванням готівки для відокремлених підрозділів, що цікавлять нас, є: (1) забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ;

⁹ Постанова Правління НБУ «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 12.02.2019 р. № 37. Детальніше ми знайомили вас із ним у статті «Готівкові» зміни від НБУ: дочекалися!» позаминулого випуску журналу.

¹⁰ Детальніше про це ви могли прочитати в статті «Як зберігати Z-звіти в електронному вигляді» в журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 50.

(2) занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО — у разі її використання). Ця умова, вважаємо, стосується випадків виходу з ладу РРО або відключення електроенергії.

На підставі всього вищесказаного доходимо висновку, що зобов’язати відокремлений підрозділ мати касову книгу не можуть жодні перевіряючі. Нюанси можуть бути за періодом до 01.06.2018 р., коли гостро стояло питання, чи може в принципі така торговельна точка не мати касової книги, якщо готівка з неї здаватиметься не до каси головного підприємства, а прямо до банку. Але, знову ж таки, можна апелювати до ліберальної позиції НБУ (див. вище).

Готівкові обмеження

У цьому питанні нічого не змінилося. Як і раніше, якщо сума для перерахування контрагенту перевищує встановлену межу, Положення № 148 пропонує два варіанти виходу із ситуації:

— або сплатити таку суму в безготівковій формі (переказати її зі свого поточного рахунку на поточний рахунок продавця);

— або внести її до банку (чи небанківської фінансової установи, у якої є ліцензія на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку) для подальшого переказу на поточні рахунки в банку постачальника.

Тобто й зараз п. 6 Положення № 148 дозволяє суб’єкту господарювання внести гроші на поточний рахунок контрагента через касу банку, не оглядаючись на «готівкові» обмеження. Тобто всю суму одним платежем (25 тис. грн.).

Благо й податківці (роз’яснення в категорії 109.13 ЗІР), і НБУ (лист від 07.02.2018 р. № 50-0007/7855) не бачать у цьому нічого негожого .

До речі, регулятор «виношує» плани знизити верхню межу готівкових розрахунків (повідомлення на його інтернет-представництві — https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=89102910&cat_id=80928).

Зокрема, йдеться про:

— зниження граничної суми розрахунків готівкою суб’єктів господарювання з фізичними особами з 50 до 15 тис. грн.;

— обмеження в розмірі до 15 тис. грн. уключно готівкових розрахунків фізичних осіб — довірених осіб суб’єктів господарювання, які отримали готівку під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок такого суб’єкта господарювання;

— обов’язок суб’єктів господарювання в разі зняття готівкових коштів з поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізособами надавати на запит банку (філії, відділення):

а) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, та

б) інші документи, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта.