Значні/істотні правочини ТОВ: не схвалювати, якщо у статуті це прописати!

¹ Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII.

Уже сталося! Говоримо про вже прийнятий і чинний з 02.11.2019 р. Закон № 159²: саме за його допомогою внесли зміни до Закону про ТОВ.

² Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» від 03.10.2019 р. № 159-IX.

Окрім Закону про ТОВ, зміни торкнулися ще двох кодексів (КпАП та ЦКУ) й трьох законів, але в цій статті зробимо акцент на аналізі ТОВ-змін.

Значні/істотні правочини: що змінилося? Ця тема вже неодноразово «спливала» на сторінках нашого видання³. Нагадаємо, що з 17.06.2018 р. для ТОВ та ТДВ передбачено деякі особливості погодження значних правочинів.

³ Див. статті: «Новий Закон про ТОВ: згода на значний правочин» («Бухгалтер 911», 2018, № 26), «Укладаємо договір з ТОВ: як дізнатися, чи має право ваш контрагент його укладати?» («Бухгалтер 911», 2018, № 36), «Значні правочини в ТОВ: «гарячі» питання» («Бухгалтер 911», 2019, № 26).

Частиною 1 ст. 44 Закону про ТОВ передбачено, що статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди на такі правочини уповноваженими на те органами товариства. При цьому значними правочини можуть бути залежно від (1) вартості предмета правочину або (2) інших критеріїв.

Прикладом таких «інших критеріїв» може бути вид правочину. Так, статутом товариства може бути передбачене обов’язкове погодження договорів дарування, передачі майна в заставу тощо (причому незалежно від вартості предмета правочину).

Частиною 2 ст. 44 Закону про ТОВ закріплено обов’язкове погодження виключно загальними зборами учасників вчинення правочинів, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є їх предметом, перевищує 50 % вартості чистих активів товариства. Саме до цієї норми внесли зміни.

По-перше, додали важливе застереження, що таке погодження потрібне, (!) якщо інше не передбачено статутом товариства. Що це дає?

До появи змін, що коментуються, щоб щоразу не скликати загальні збори, багато товариств користувалися такими «рецептами» :

1) рішенням загальних зборів схвалювали можливість проведення виконавчим органом правочинів наперед (на якийсь певний період, наприклад, рік);

2) виносили на чергове засідання загальних зборів питання про схвалення правочинів, вчинених виконавчим органом за період, який минув із часу попереднього засідання, виходить, уже постфактум — після вчинення правочинів;

3) «копіювали» до своїх статутів формулювання з нового Модельного статуту⁴ про автоматичне схвалення правочинів, предмет яких перевищує 50 % чистих активів, якщо такі правочини не відповідають якому-небудь іншому критерію суттєвості правочину зі статуту (дарування, передача майна ТОВ у заставу тощо)⁵.

⁴ Деталі знайдете в статті «Модельний статут виклали в новій редакції: чи змінить це щось для бізнесу?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 20).

⁵ Детальніше про це можете прочитати в статті «Значні правочини в ТОВ: «гарячі» питання» («Бухгалтер 911», 2019, № 26).

Тепер же завдання спростилося . Якщо немає бажання виконувати вимогу про погодження виключно загальними зборами учасників вчинення правочинів, вартість майна, робіт або послуг за якими перевищує 50 % вартості чистих активів товариства, просто передбачте інше в статуті.

По-друге, уточнили, що вартість чистих активів визначають відповідно до останньої затвердженої фінзвітності. Раніше — станом на кінець попереднього кварталу. Тобто тепер цей показник не всі, для кого це залишиться актуальним, повинні визначати на кінець минулого кварталу. Особи, які подають фінзвітність раз на рік, користуються показником із фінзвітності за попередній рік.

⁶ Детальніше про те, хто залишився таки в їх числі, ви могли прочитати в статті «Фінзвітність за 9 місяців: важливі моменти» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 41).

Виходить, показник, із яким потрібно порівнювати вартість правочину, є для таких осіб постійним протягом усього року.

Інші зміни. Закон № 159, як уже було сказано вище, вніс зміни й до інших кодексів та законів. Так, у ЦКУ (новий п. 4 ч. 1 ст. 116) з’явилася вимога про те, що договір про відчуження частки (частини частки) повинен обов’язково укладатися у письмовій формі.

При цьому держреєстратору під час внесення змін до даних про склад учасників ТОВ/ТДВ, як і раніше, пред’являють тільки акт приймання-передачі частки (частини частки) з нотаріально посвідченими підписами, але вже на нотаріальному бланку.

Акти приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, а також рішення юросіб для подання держреєстратору повинні оформлятися на нотаріальних бланках.

Держреєстрацію відчуження частки в юросіб⁷ нотаріус повинен проводити одночасно з посвідченням договору про відчуження частки.

⁷ Окрім акціонерних товариств, ТОВ та ТДВ.

Представнику ФОП або юрособи, щоб подати документи держреєстратору в паперовому вигляді, тепер потрібна нотаріально посвідчена довіреність. До цього, нагадаємо, уповноважена особа юрособи (якщо це не директор або не підписант) могла діяти на підставі довіреності, підписаної директором із печаткою підприємства.

Спростили процес держреєстрації ФОП. Не важливо, у паперовому чи електронному вигляді вони подають реєстраційні документи, реєстрація повинна здійснюватися незалежно від їх місцезнаходження (місця проживання).