Відпустки-2021: що змінилося, які нюанси врахувати

Відпускний стаж і карантинний період

За загальним правилом відпускний стаж обчислюють з першого дня прийняття працівника на роботу. Тобто кожного разу, звільняючись з попереднього місця роботи і влаштовуючись до нового роботодавця, працівник починає наново заробляти собі стаж, що надає право на щорічну відпустку.

При розрахунку відпускного стажу для відпустки-2021 є питання: що робити з такими характерними для карантинного часу подіями, як простій, відпустка за свій рахунок, робота в режимі неповного робочого часу та ін.? Як ці події вплинуть на відпускний стаж? Прояснимо цей момент.

1. Простій. Якщо в роботодавця на час карантину був оголошений простій, то час простою не з вини працівників включайте до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку (п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки). А ось якщо простій відбувся з вини працівника, то його час до відпускного стажу не ввійде.

2. Відпустка за свій рахунок. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпустки, включають до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку.

Винятком є (не входять до відпускного стажу) відпустки, які надаються згідно з п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки для догляду за дитиною до 6 (16, 18) років.

Тобто карантинні відпустки за свій рахунок для догляду за дитиною до 14 років і за згодою сторін включають до стажу працівника для основної щорічної відпустки.

3. Неповний робочий час. Час фактичної роботи на умовах неповного робочого часу включають до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку, на загальних підставах.

Тут не має значення, хто був ініціатором роботи в таких умовах праці — працівник чи роботодавець. Тому, працюючи неповний робочий день та/або неповний робочий тиждень, працівник має право на щорічну основну відпустку повної тривалості.

А ось із підрахунком стажу для щорічних додаткових відпусток за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки) і за особливий характер праці (ст. 8 цього Закону) будьте уважніші. У розрахунок часу, що надає право на таку відпустку, зараховують тільки ті дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці (з особливим характером праці) не менше половини тривалості робочого часу, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади.

4. Зупинення діяльності. Ідеться про працівників, які отримували допомогу по частковому безробіттю, в тому числі на період карантину, що надається Центром зайнятості. Період отримання такої допомоги ввійде до страхового стажу для отримання щорічної основної відпустки!

Що стосується щорічної додаткової відпустки, то, якщо роботодавець, що виплачував допомогу, повністю зупинив свою діяльність, період такого зупинення до стажу цієї відпустки не ввійде.

5. Нез’явлення. У період карантину були ситуації, коли працівники відмовлялися писати заяву на відпустку без збереження зарплати і просто не виходили на роботу, оскільки, наприклад, не могли дістатися до місця роботи. Такі періоди не ввійдуть до відпускного стажу.

Те ж саме стосується періоду самоізоляції працівників віком 60+ у разі, якщо не було відповідного оформлення (не наданий листок непрацездатності, не оформлена відпустка за свій рахунок).

Якщо відпустку перервала хвороба

Якщо в період щорічної відпустки в працівника настала тимчасова непрацездатність, то відпустку можна продовжити або перенести на інший період на кількість календарних днів, протягом яких працівник був непрацездатний.

Раніше вважалося, що питання про те, продовжувати відпустку чи переносити, повинен вирішуватися за погодженням між працівником і роботодавцем, тобто працівник не має права приймати рішення із цього питання самостійно. Але не так давно Верховний Суд змінив точку зору щодо цього питання¹.

¹ Детальніше про це ми писали в статті «Якщо відпустку перервала хвороба: ВС змінює правила гри» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 9).

У цьому випадку відпустка може бути:

1) продовжена на 3 календарних дні. При цьому продовжена відпустка розпочинається з дня, коли працівник повинен був стати до роботи (з 19 червня). У зв’язку з тим, що на продовжені 3 дні відпустки припадає неробочий день, установлений ст. 73 КЗпП (20 червня — Трійця), відпустка продовжується ще на один день. Тому в цьому випадку працівник стане до роботи 23.06.2021 р.;

2) перенесена на інший період. Для цього працівник повинен подати заяву з проханням перенести не використану у зв’язку з хворобою частину відпустки. Якщо роботодавець згоден, він видає наказ (розпорядження) про перенесення відпустки.

Врахуйте (за варіантами 1 та 2): якщо відпустка продовжена в тому ж місяці, в якому вона почалася, наново розрахунок відпускних не здійснюється. Те саме стосується випадку, коли відпустку переносять у межах того місяця, в якому працівник пішов у відпустку перший раз. Але якщо відпустка переноситься на інший місяць або початок її продовження припадає на наступний місяць, то, на думку Мінсоцполітики (див. лист від 21.03.2019 р. № 369/0/206-19), відпускні за продовжені/перенесені дні слід розрахувати наново виходячи з нового розрахункового періоду.

Розрахунок відпускних

При розрахунку суми відпускних бухгалтер повинен керуватися Порядком № 100².

² Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Розрахунковий період. Для того, щоб знайти «відпускну» середньоденну зарплату, в загальному випадку потрібно виплати, що включаються в розрахунок і нараховані за розрахунковий період, поділити на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

При визначенні тривалості розрахункового періоду виключають, зокрема, святкові та неробочі дні, встановлені ст. 73 КЗпП³.

³ Інформацію про кількість днів, що приймаються до розрахунку відпускних, ми наводили в журналі «Бухгалтер 911», 2021, № 1-2.

Окрім святкових і неробочих днів, з розрахункового періоду також виключають час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково. На цій підставі в розрахунку середнього заробітку для оплати днів відпустки не беруть участі:

— дні простою не з вини працівника⁴, за які за працівником частково зберігався заробіток (лист Мінекономіки від 29.07.2020 р. № 3512-06/46975-07). Нагадаємо: такі дні згідно зі ст. 113 КЗпП оплачують у розмірі не нижче 2/3 установленої працівникові тарифної ставки (окладу).

⁴ У тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ.

Врахуйте: дні прогулів з вини працівника не виключають з розрахункового періоду, оскільки їх не можна вважати відсутністю на робочому місці згідно із законодавством;

— дні, коли працівник не працював у зв’язку з установленням режиму неповного робочого тижня з не залежних від нього причин (детальніше цей момент розглянемо нижче);

— час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (6/16/18 років — згідно з медичним висновком);

— дні відпустки без збереження зарплати як за ст. 25, так і за ст. 26 Закону про відпустки (лист Мінсоцполітики від 26.11.2012 р. № 1203/13/84-12). Але майте на увазі: якщо працівник відпочивав за свій рахунок довше, ніж передбачено в згаданих статтях, то «надлишок» відпускних днів вважається наданим незаконно і такі дні не виключають з розрахунку середньої заробітної плати.

Зверніть увагу: раніше дозволялося не включати до розрахункового періоду також час, не відпрацьований працівником з інших поважних причин (наприклад, через стихійні лиха, бойові дії тощо). Проте до Порядку № 100 були внесені зміни, які виключили таку можливість.

Виплати, що включаються в розрахунок. Щоб визначити заробіток за розрахунковий період для обчислення суми відпускних, передусім потрібно знати, які виплати включаються в розрахунок середньої, а які туди не потрапляють. Так, п. 3 цього Порядку говорить про виплати, що включаються в розрахунок, а п. 4 — про ті, які не включаються. Зауважимо: п. 3 Порядку № 100 віднедавна став дуже лаконічним. У ньому говориться, що при обчисленні середньої враховуються:

— усі суми нарахованої зарплати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім перелічених у п. 4 Порядку № 100;

— лікарняні та декретні.

Майте на увазі: усі виплати враховують у тому місяці, за який вони нараховані, без вирахування сум відрахувань на податки, справляння аліментів та ін⁵.

⁵ За винятком відрахувань із зарплати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Важливо! З 12.12.2020 р. змінився порядок включення в розрахунок середньої заробітної плати премій. Якщо премія або інша виплата нарахована за 2 місяці або за більш тривалий період, то її потрібно розподілити за місяцями, за які вона нарахована, пропорційно фактично відпрацьованим у них робочим дням. До розрахунку включаємо розподілені суми премії за місяці, що ввійшли до розрахункового періоду. Так само робимо і з винагородою за підсумками роботи за рік (див. лист Мінекономіки від 29.01.2021 р. № 4708-06/5567-07)⁶.

⁶ Див. матеріал «Середня зарплата, премії і Порядок № 100» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 1-2).

Але! Мінекономіки підготувало черговий пакет змін до Порядку № 100. Відповідний проєкт постанови⁷ зараз перебуває на погодженні в профспілок (spo.fpsu.org.ua/images/1167.pdf). Метою цих змін є впорядкувати механізм обліку премій та виплат за підсумками роботи за певний період при обчисленні середньої зарплати. Якщо проєкт постанови буде прийнятий, то такі премії враховуватимуться до зарплати періоду, що відповідає кількості місяців, за які вони нараховані. Початком відліку буде місяць, у якому ці премії були нараховані. Таким чином, планується позбавитися від необхідності робити перерахунки «середньої».

⁷ Проєкт постанови КМУ «Деякі питання обчислення середньої заробітної плати».

Коефіцієнт коригування. Нагадуємо, що змінами, внесеними постановою від 09.12.2020 р. № 1213 до Порядку № 100, виключена норма щодо застосування коефіцієнта коригування при обчисленні середньої зарплати в разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) у розрахунковому періоді або в періоді збереження середньої заробітної плати⁸. Тобто всі виплати, які враховуються при обчисленні середньої, враховуються в тому розмірі, в якому вони нараховані, без застосування коефіцієнта!

⁸ Про це ми писали в статті «Новий «сотий», або Порядок розрахунку «середньої» змінено» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 51).

Відпускні та неповний робочий тиждень. На думку Мінекономіки (лист від 01.04.2021 р. № 4711-06/19889-07), час, коли працівники з не залежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня, виключають з розрахункового періоду при обчисленні середньої зарплати для виплати відпускних.

Який висновок із цього випливає? Робочі дні, коли працівник не працював, виключають з розрахункового періоду, якщо переведення на неповний робочий тиждень було ініційоване роботодавцем на підставі ст. 32 КЗпП (ср. ). Але якщо неповний робочий час установлено на підставі заяви працівника (ст. 56 КЗпП), то при розрахунку середньої для оплати відпустки дні, протягом яких працівник не працював, залишаються в розрахунковому періоді і зменшують суму середньоденної зарплати (див. лист Мінекономіки від 05.01.2021 р. № 4709-06/235-07).

варіант 1 — за згодою сторін на підставі заяви працівника.

Визначимо середню зарплату: 100497,62 : (365 - 10) = 283,09 (грн/к. дн.),

де 365 — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді; 10 — кількість святкових і неробочих днів, що припадають на розрахунковий період.

Дні, протягом яких працівник не працював, не виключають з розрахункового періоду, оскільки такий режим установлено на підставі його заяви.

Сума відпускних становитиме: 283,09 x 24 = 6794,16 (грн);

варіант 2 — за ініціативою роботодавця у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці підприємства (ст. 32 КЗпП).

Визначимо середню заробітну плату:

100497,62 : (365 - 10 - 41) = 320,06 (грн/к. дн.),

де 365 — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді; 10 — кількість святкових і неробочих днів, що припадають на розрахунковий період; 41 — кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював у грудні 2020 року (8 днів), січні (7 днів), лютому (8 днів), березні (8 днів) та квітні (10 днів) 2021 року у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці підприємства.

Дні, протягом яких працівник не працював, виключають з розрахункового періоду, оскільки такий режим роботи встановлений за ініціативою роботодавця.

Сума відпускних становитиме: 320,06 x 24 = 7681,44 (грн).