Павло Розенко: Підвищення мінімальної зарплати стане потужним ударом по «тіньовим» зарплатам
Кабінет міністрів вирішив удвічі, до 3 тис. 200 грн, підняти розмір мінімальної заробітної плати.
В інтерв'ю РБК-Україна віце-прем'єр Павло Розенко розповів, що це рішення не спонтанне і до нього уряд готувався більше ніж півроку.
Підвищення мінімальної зарплати не позначиться на дефіциті бюджету, який, за словами віце-прем'єра, збереже свою збалансованість. Правда, називати конкретні цифри – у скільки обійдеться платникам податків це підвищення - Павло Розенко не став, переадресувавши його Міністерству фінансів.
Зростання прожиткового мінімуму, від розміру якого залежать всі державні соцвиплати, будуть проіндексовані на той рівень, який і пропонував уряд в проекті бюджету - на 10%.
РБК-Україна: Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що уряд ініціює підвищення мінімальної зарплати (МЗ) вдвічі, до 3200 грн. Який для цього потрібний обсяг додаткового фінансування, і які його джерела?
Павло Розенко: По-перше, це не є несподіванкою. Ми неодноразово фіксували свою позицію, яка полягає в тому, що оплата праці сьогодні в Україні досить несправедлива, оплата праці працівника недооцінена. Позицію про реформування системи оплати ми зафіксували і в програмі діяльності Кабміну через зміну підходів до визначення мінімальної зарплати. Шість місяців ми працювали над методологією, розрахунками мінімальної зарплати та подальшого її впровадження, балансували доходи і витрати держбюджету. Ми розуміємо, що питання підвищення мінімальної зарплати лежить в двох вимірах. Перший - це питання оплати праці працівників бюджетної сфери і це безпосередньо видатки держбюджету. Принцип, як для бюджетної, так і для небюджетної сфер, залишиться колишнім: зарплата в Україні не повинна бути менше мінімальної. Тобто, з 1 січня 2017 року зарплата для всіх категорій працівників не може бути нижче, ніж 3200 грн. Оскільки в бюджетній системі є таке поняття як «тарифна складова», то її ми теж піднімаємо. Замість раніше запропонованої суми в 1335 грн для першого тарифного розряду, буде застосовуватися 1600 грн. Все, що вище, безумовно, буде покриватися з держбюджету і зарплата у бюджетній сфері не буде нижче 3200 грн. Очевидно, що для вчителів, лікарів, працівників культури, соцсфери, які отримували меншу зарплату, індексація буде більше. Для тих, хто мав більш високі зарплати, підвищення буде менше. Ми збережемо баланс бюджетних пропозицій до проекту бюджету на 2017 рік. Але, безумовно, додаткові витрати будуть. Сьогодні (26 жовтня, - ред.) було доручення Мінфіну остаточно визначити витрати на цю сферу і в новому бюджеті, який буде внесений на друге читання в парламент через два тижні, вже буде зафіксована мінімальна зарплата на рівні 3200 грн, пройдуть всі перерахунки для бюджетної сфери. Попередні розрахунки вже були зроблені, але остаточно про них повинен сказати Мінфін.
РБК-Україна: Гройсман сказав, що вже знайдені джерела фінансування і сума. Тому щоб розуміти ціну питання, скільки грошей потрібно на те, щоб профінансувати поки ще закладене в проекті бюджету підвищення до 1600 грн і скільки додатково необхідно, щоб збільшити цей соцпоказатель вдвічі?
Павло Розенко: Я не хотів би зараз перебирати на себе завдання Мінфіну. Якщо прем'єр не назвав, значить, давайте почекаємо два тижні, і тоді вже покажемо баланс. Я єдине, що можу сказати: баланс зберігається, дефіцит бюджету не буде збільшений. Нові витрати не будуть надто відрізнятися від витрат, які були закладені в проекті бюджету на наступний рік.
РБК-Україна: За вашими словами, півроку йшло опрацювання можливості прийняття рішення про підвищення мінімальної зарплати. Чому тоді проект бюджету-2017 був поданий виходячи з індексації трохи більше 10%, а це кілька сотень гривень, а не відразу до 3200 грн?
Павло Розенко: Останні дискусії щодо підвищення мінімальних зарплат закінчилися в три години ночі 26 жовтня. Розрахунки йшли до останнього моменту, робота не зупинялася. І зараз якраз зручний момент внести корективи, тому що Верховна рада ухвалила бюджет в першому читанні, відправила документ в уряд на доопрацювання і, таким чином, у нас є можливість внести відповідні зміни. До 15 вересня у нас ще не було фінальних пропозицій, а зараз вони вже фактично готові, хоча, і я не буду цього приховувати, Мінфін повинен провести остаточні розрахунки. Тоді вже можна буде говорити, що так, бюджет збалансований.
РБК-Україна: Чи не продиктоване рішення уряду підвищити мінімальну зарплату вдвічі намаганням заспокоїти громадськість, яка обурилась рішенням депутатів підвищити собі зарплату до мінімум 40 тис грн?
Павло Розенко: Це не пов'язані речі. Ми декларували необхідність підвищення мінімальних зарплат давно, з перших днів роботи уряду. І ми про це говорили. Крім того, були і заяви прем'єр-міністра, мої, Романа Насірова (Роман Насіров, голова Державної фіскальної служби, - ред.) про необхідність і можливість підвищення мінімальних зарплат.
РБК-Україна: Він пропонував до 5 тис грн підвищити.
Павло Розенко: Так. Тому підвищення мінімальної зарплати не є продуктом роботи двох останніх днів. Ми працювали над цим системно та давно.
РБК-Україна: При підготовці проекту бюджету до першого читання бюджетний комітет відпрацьовував всі поправки депутатів, а їх було більше тисячі. Депутати різних фракцій пропонували істотно підвищити мінімальний рівень зарплати, але члени бюджетного комітету при узгодженні пропозицій з Мінфіном, відхилили ці правки. Чому, якщо уряд над цим працювал?
Павло Розенко: Позиція не змінилася. Але ми говорили, як тільки збалансуємо ситуацію, збалансуємо наші бажання з можливостями бюджету, в тому числі і бюджету Пенсійного фонду, як тільки зрозуміємо перспективи співпраці з МВФ, то будемо готові приступити до остаточного формування пропозицій. Якщо б у нас була можливість зробити це півроку тому, то повірте, ми б це зробили.
РБК-Україна: Тобто, саме зараз у бюджеті з'явилися певні кошти, які вільно можна спрямувати на підвищення мінімальної зарплати? А оскільки мінімальна зарплата у нас прирівняна до прожиткового мінімуму, від розміру якого залежить вся державна соцдопомога, то варто говорити і про підвищення всіх соцвиплат.
Павло Розенко: Сьогодні ми говоримо тільки про систему реформування мінімальної зарплати. Але є речі, які нам ще належить зробити. Прем'єр вже заявив, що у держсекторі ми повинні відмовитися від прив'язки зарплати до розміру мінімальної зарплати. Тому зарплати, які встановлені суддям, прокурорам, членам антикорупційних органів і тих же депутатів треба «відв'язати» від МЗ. Це була помилка прив'язати їх зарплати до цього показника. Кабмін, наприклад, при оплаті праці міністрів, їх заступників, держслужбовців, не прив'язує їх зарплати до мінімального рівня...
РБК-Україна: ...Вказується тільки оклад.
Павло Розенко: Так, ми прив'язувалися до конкретної цифри і це необхідно зробити по всім категоріям бюджетного сектора. Таким чином, надалі у нас не буде таких потрясінь, що МЗ підвищили вдвічі і автоматично підвищилася зарплата у чиновників. Такого бути не повинно. Зарплату необхідно фіксувати на певному рівні.
РБК-Україна: Тобто, з 1 січня не буде йти мова про підвищення прожиткового мінімуму, а відповідно і про мінімальної пенсії?
Павло Розенко: Так. Ми говоримо лише про те, що відпрацювали систему підвищення мінімальних зарплат.
РБК-Україна: Коли тоді ми зможемо говорити про перегляд системи прожиткового мінімуму?
Павло Розенко: Перший крок ми вже зробили.
РБК-Україна: Перегляд мінімального споживчого кошика?
Павло Розенко: Вперше за 15 років уряд переглянув і затвердив нову «кошик». Всі Кабміни тільки говорили про це. А ми - зробили. Адже є норма закону про те, що кожні 5 років споживчий кошик має переглядатися, але стільки скільки існує закон, цього так зроблено і не було. Прем'єр вже анонсував нові підходи щодо пенсій. Ми подивимося, які можливості дасть нам підвищення мінімальної зарплати, які можливості відкриються для пенсійної системи, і далі будемо думати.
РБК-Україна: Підвищення МЗ призведе до збільшення відрахувань єдиного соціального внеску (ЄСВ) до Пенсійного фонду та податку на доходи фізосіб для місцевих бюджетів. Про яке зростання може йти мова, які розрахунки ви робили?
Павло Розенко: Безумовно, призведе. Але я хочу дуже обережно ставитися до цих цифр. За моєю експертною оцінкою, Пенсійний фонд зможе отримати додатково не менше 5-7 млрд грн.
РБК-Україна: При дефіциті Фонду в 156 млрд грн це крапля в морі.
Павло Розенко: Але, тим не менш, це позитив. Це додатковий ресурс, який ми зможемо перекинути на виконання якихось пенсійних програм. Нам, наприклад, на проведення «осучаснення» пенсій необхідно 15-20 млрд грн додатково. Можливо, частина отриманий коштів ми пустимо на цей процес.
РБК-Україна: В процесі «осучаснення» пенсій, до якого році хочете зробити прив'язку? Якщо я не помиляюся, зараз йде прив'язка до зарплат 2012-2014 років.
Павло Розенко: Ми розробили дві моделі. В залежності від наявності коштів, ми застосуємо одну з них. Але про це давайте не говорити. Є моделі, але можливості ми поки шукаємо. Якщо повернутися до підвищення рівня мінімальної зарплати, то ми погодили це з роботодавцями. Для них це теж не стане несподіванкою. Ми налаштовували їх на це. Крім того, давайте не забувати, що майже рік тому ми знизили вдвічі ставку ЄСВ - до 22%. І ми сподівалися, що кошти, які залишаться у бізнесу, будуть випущені в обіг, в першу чергу, через збільшення зарплат. Є різні механізми оцінок — побачили чи ні це збільшення. Але, тим не менш, ми сьогодні говоримо про те, що в нинішніх економічних умовах готовність бізнесу до збільшення до 3200 грн. З іншого боку, уряд бере на себе зобов'язання поліпшити клімат для успішного ведення бізнесу. І вчора на Раді реформ при президентові України ми схвалили зміни в Податковий кодекс, який зменшує тиск держави на бізнес, бізнесу дихати буде легше, комунікувати з держорганами — простіше, а ГФС чекає реформування.
РБК-Україна: В проекті бюджету закладено дохід від ПДФО у понад 63 млрд грн. Який додатковий дохід очікується при підвищенні МЗ?
Павло Розенко: ПДФО залишаються в місцевих бюджетах. У 2017 році частина державних функцій, як це і передбачено децентралізацією, передається на місцевий рівень. Таким чином, додатковий ресурс можна буде використовувати на покриття програм, які передаються з центрального на місцевий рівень.
РБК-Україна: При збільшенні доходів місцевих бюджетів, уряд буде скорочувати обсяг субвенцій, дотацій? Павло Розенко: Це питання балансування проекту бюджету на 2017 рік, який ми проведемо в наступні два тижні. РБК-Україна: На який рівень детінізації зарплат розраховує уряд? Який обсяг зарплат зараз перебуває в тіні?
Павло Розенко: До 50% працівників у недержавному секторі економіки отримують зарплату на рівні мінімальної. Ми всі прекрасно розуміємо, що прожити на ці гроші неможливо, тому абсолютна більшість цих людей отримують доплати від роботодавців в «конверті». Ми скоротили ставку ЄСВ і створили умови, щоб детінізувати зарплату. Підвищення МЗ з 1450 грн до 3200 стане потужним ударом по «тіні», це підвищить рівень соцзабезпечення працівників, але можливо, більшість співробітників і будуть стільки отримувати.
РБК-Україна: На зниження тіні з 50% до, хоча б 20-30%, можна розраховувати?
Павло Розенко: Зменшення буде, але цікаво не тільки те, що детінізується, а те, що за рахунок підвищення МЗ в майбутньому посилитися і пенсійна захист людей. Одна справа, коли вони сплачують внески з 1450 грн і зможуть претендувати лише на мінімальну пенсію, і інше, коли будуть отримувати зарплату 3200 грн та, в перспективі, претендувати на більшу пенсію. Тому мова не тільки про детінізацію, а й про майбутніх підвищених пенсіях.
РБК-Україна: А ще йдеться про активізацію споживчого попиту і зростанні інфляції...
Павло Розенко: Немає. Інфляція буде тоді, коли гроші друкуються і не підкріплені економічно. Витрати збалансовані, не збільшують дефіцит, тому жодним чином не призведуть до збільшення інфляції вихід в оборот цих грошей, і не призведуть до девальвації. Це абсолютно нормальний економічний і політичний крок, який, на мій погляд, дає більше плюсів, ніж мінусів.
РБК-Україна: Що скаже МВФ на збільшення соцстандартів? Фонд неодноразово говорив про необхідність пенсійної реформи, скорочення дефіциту, а уряд навпаки розширює соцвидатки.
Павло Розенко: Ми знаходимося в параметрах держбюджету, ми не збільшуємо дефіцит держбюджету, що зафіксовано меморандумом. Ці кошти в результаті потраплять в економіку. Співробітник ж не буде свою зарплату виводити за кордон. Тому зростання купівельної спроможності, зростання економіки будуть позитивними сигналами, тому я не думаю, що це вплине на переговори з МВФ.
РБК-Україна: При зростанні МЗ буде переглянуто обсяг фінансування субсидій?
Павло Розенко: У цьому опалювальному сезоні жодного перегляду субсидій для людей, ні перегляду сум бюджету на субсидії не буде. Адже субсидії розраховуються по відношенню до доходів минулого року. Вони вже нараховані і перерахунку не підлягають.
РБК-Україна: Підвищення мінімальної зарплати з 2017 року – це разове рішення або підвищення передбачено і в подальшому, скажімо, з 1 травня, з 1 грудня?
Павло Розенко: З 1 травня і з 1 грудня 2017 року на 10% будуть підвищені розміри прожиткового мінімуму для різних категорій громадян. Це означає, що будуть проіндексовані всі соціальні виплати, які «прив'язані» до прожиткового мінімуму. Що стосується розмірів мінімальної зарплати, то ці підвищення відбуватимуться окремо, в незалежності від підвищення прожиткового мінімуму. В окремих законах, або в окремих змінах до Закону про бюджет на відповідний рік.
Спілкувалась Наталія Непряхіна
Інформація по темі:
Уряд відповідає на питання, пов’язані з підвищенням мінімальної зарплати з 1 січня 2017 року
Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.
Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.
Блоги 
