Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте новини поштою!


Бухгалтер 911, січень, 2020/№5
Друкувати

Плата за землю — 2020

Нестеренко Максим, налоговый эксперт
Новий рік стартував дуже могутньо. Законодавці вже встигли наробити немало шуму законопроєктом № 1210*, який був прийнятий, але застряг у парламенті. Водночас невблаганно наближаються строки звітності із земельного податку й орендної плати за землю державної та комунальної власності за 2020 рік. Поговоримо сьогодні саме про ці два платежі. Новації законопроєкту № 1210 детально розглядати не будемо через їх невизначений статус.

* Детально про нього — у статті «Податкові зміни — 2020: «гарячий» дайджест» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 4).

Земельний податок

Земельний податок є місцевим податком і за сумісництвом однією зі складових податку на майно (пп. 10.1.1 і 265.1.3 ПКУ).

Платники податку. Земельний податок повинні сплачувати (п. 269.1 ПКУ):

землевласники, тобто власники земельних ділянок або земельних часток (паїв);

постійні землекористувачі, тобто особи, які мають безстрокове право володіти та користуватися земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності (ч. 1 ст. 92 ЗКУ).

Особлива ситуація — земля під багатоповерхівками. Відповідно до п. 287.8 ПКУ власник нежитлового приміщення (його частини) в багатоквартирному житловому будинку є платником земподатку. При цьому платити він повинен податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частини прибудинкової території з дати держреєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно з роз’ясненнями, які надані в УПК № 602**, безпосередній платник податку за земельні ділянки під багатоповерховими будинками — ОСББ, яке, на думку Мінфіну, є суб’єктом реєстрації речових прав на землю. Зате співвласники, у тому числі і юрособи, які володіють нежитловими приміщеннями в багатоповерховому будинку, компенсуватимуть ОСББ плату за землю у складі витрат на зміст будинку.

** Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом Мінфіну від 06.07.2018 р. № 602. Детальніше про УПК, затверджені цим наказом, ви могли прочитати в статті «Три… в одній, або Мінфін розставив акценти з плати за землю» в журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 30.

Податок же до бюджету сплачує саме ОСББ. При цьому, щоб ОСББ платило земельний податок, земля під будинком має бути передана йому в постійне користування або у власність.

А якщо ОСББ у багатоповерхівці не створено? Тоді платити податок за землю під такою багатоповерхівкою повинне підприємство, яке здійснює управління будинком. Але в будь-якому разі тільки за умови оформлення речових прав на земельну ділянку.

Неоформлена земля. Припустимо, що право власності або користування землею належним чином не оформлено. Чи потрібно сплачувати земельний податок за такі землі? Ні, не потрібно.

Коли у підприємства немає оформленого права власності на землю, то платити за неї земельний податок не треба.

Адже він платиться з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Із цим погоджуються Мінфін в УПК № 602 і фіскали в ІПК ДФСУ від 07.09.2018 р. № 3890/08-01-12-03-16/ІПК, ІПК ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 06.02.2019 р. № 418/ІПК/04-36-12-04-21, ІПК ГУ ДФС у Харківській обл. від 12.04.2019 р. № 1585/ІПК/20-40-12-03-20, а також у категорії 111.01 ЗІР (ср. 025069200).

Водночас у своїх роз’ясненнях фіскали зазначали, що використання земельної ділянки без оформлення відповідного права є порушенням законодавства, а саме ст. 144 ЗКУ. А тому вони радять усім юрособам, в яких є неоформлені землі, в тому числі під їх власними будівлями (спорудами) або їх частинами, оформити й зареєструвати право власності на такі земельні ділянки.

І не забувайте: якщо ви користуєтеся землею, право власності на яку не оформлене, ця земля належить комусь іншому. Якщо землевласником або землекористувачем є інша особа, потрібно компенсувати земподаток платникові (ІПК ДПСУ від 13.12.2019 р. № 1876/6/99-00-07-03-02-15/ІПК). Якщо ж земля комунальна/державна, орган місцевого самоврядування/державної влади рано чи пізно виявить самовільне користування і через суд змусить вас компенсувати втрати бюджету за користування такою землею.

Пільги. Для деяких власників і землекористувачів ПКУ встановлює право не платити земельний податок.

Основний перелік пільговиків — юридичних осіб установлений ст. 282 ПКУ. Проте здебільшого це дуже специфічні платники.

Зупинимося на окремих юрособах, звільнених від земельного податку.

Бюджетні та неприбуткові організації. Ідеться про тих юросіб, які зазначені в ст. 282 ПКУ. Звільнення таким організаціям дається за всі землі, які їм належать або передані в постійне користування. Водночас якщо такі організації надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, то пільги з податку за землі, надані в оренду або ті, що перебувають під будинками та спорудами, переданими в оренду, не буде (п. 284.3 ПКУ).

Виняток — якщо земля надається в оренду іншим бюджетникам або дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності та джерел фінансування.

Єдиноподатники груп 1 — 3. Вони звільнені від сплати земельного податку за землі, які використовують у їх господарській діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ПКУ). На наш погляд, таке звільнення поширюється на всі земельні ділянки, які єдиноподатники груп 1 — 3 (як фіз-, так і юрособи) використовують у своїй госпдіяльності, у тому числі й ділянки, передані в оренду.

Водночас податківці висувають додаткові вимоги для такого звільнення. Так, якщо платник ЄП здає в оренду землю або нерухомість на ній, то, щоб отримати пільгу, потрібно, щоб надання в оренду нерухомого майна було одним із видів діяльності платника, зазначених у Реєстрі ЄП. Адже саме це є доказом, що земельна ділянка використовується в господарській діяльності платника ЄП (див. Узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом ДПСУ від 23.11.2012 р. № 1051, категорію 111.01 ЗІР). Крім того, має бути укладена й зареєстрована відповідно до законодавства цивільно-правова угода оренди земельної ділянки (або окрема, або як частина договору оренди нерухомості, розташованої на ділянці).

Це теж є підтвердженням використання земельної ділянки в господарській діяльності (див. ІПК ГУ ДФС у Рівненській обл. від 18.04.2019 р. № 1679/ІПК/17-00-12-03-08).

Також фіскали додатково вимагають, щоб у договорі оренди обов’язково була зазначена площа ділянки, яка знаходиться під об’єктом нерухомості, з урахуванням пропорційної частини прибудинкової території (див., зокрема, ІПК ДФСУ від 29.06.2017 р. № 900/П/99-99-13-03-01-14/ІПК та категорію 111.01 ЗІР).

Звертаємо увагу! Схоже, що перше півріччя 2020 року буде останнім, коли платники ЄП груп 1 — 3 зможуть надавати свої земельні ділянки (чи будівлі на них) в оренду (найм і позичку) і залишатися при цьому вільними від земподатку.

За допомогою законопроєкту № 1210 з 01.07.2020 р. законодавець планує забрати в єдиноподатників-орендодавців звільнення від земподатку.

Якщо так відбудеться, то тим спрощенцям, які за іншими підставами повинні були подати «земельну» звітність на поточний рік, у другому півріччі доведеться уточнити її й донараховувати земподаток за такі ділянки. А тим, хто цього не робив (оскільки всі землі були необ’єктними), доведеться подати звітну декларацію з нарахованим податком з дати втрати звільнення і до кінця року.

І ще одне. Якщо платник ЄП тимчасово припинив діяльність, податківці вимагають платити земподаток (категорія 111.01 ЗІР). На нашу думку, це безпідставно.

Єдиноподатники групи 4. Вони звільняються від сплати земельного податку за землі, які використовують для ведення сільгосптоваровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ПКУ).

Водночас якщо аграрій — платник ЄП групи 4 передасть земельні ділянки сільгосппризначення в користування іншому суб’єктові господарювання (НЕплатникові ЄП групи 4) за договором оренди, а також за договорами емфітевзису, сервітуту, суперфіцію, він утратить звільнення від сплати земельного податку і повинен платити цей податок на загальних підставах (див. ІПК ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 11.04.2019 р. № 1562/ІПК/04-36-12-04-21, категорію 111.02 ЗІР). Адже в такому разі земельні ділянки в цьому випадку використовуватимуться єдинником групи 4 не для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Суб’єкти літакобудування. Йдеться про ті підприємства, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів. Вони звільняються від земельного податку за всі землі, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення і непромислового будівництва.

Така пільга встановлена до 01.01.2025 р. (п. 7 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ).

Місцеві пільги. На певній території пільги зі сплати земельного податку можуть установлювати місцеві органи влади (п. 284.1 ПКУ). Щоб дізнатися, чи встановлені на вашій території такі пільги, слід вивчити рішення вашого органу місцевого самоврядування.

АТО/ООС-пільга. Вона стосується земельних ділянок (окрім сільгоспземель), розташованих у зоні АТО/ООС. За земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, земельний податок поки що не нараховується і не сплачується (п. 38.7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Таке звільнення діє в період з 14.04.2014 р. до 31 грудня року, в якому завершена ООС та/або АТО.

Але за допомогою Закону на базі законопроєкту № 1210 дію цього звільнення для території населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, планують обмежити 29.02.2020 р. (включно).

При цьому юросіб, об’єкти оподаткування яких розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, хочуть зобов’язати декларувати зобов’язання за земельні ділянки (окрім земель сільськогосподарського призначення) починаючи з 01.03.2020 р. Подати декларації їх змусять до 20.04.2020 р. до податкових за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

Якщо це нововведення залишиться і в остаточній версії Закону, ми обов’язково про нього ще поговоримо.

Увага! За загальними правилами пільговики із земельного податку все одно є платниками земельного податку. А отже, вони повинні подавати «земельну» декларацію. Якщо від земподатку звільнені всі ділянки платника (наприклад, у випадку АТО/ООС-пільги), у декларації слід зазначати «нуль» (див. ІПК ДПСУ від 19.12.2019 р. № 1982/6/99-00-04-04-03-15/ІПК, ГУ ДФС у Донецькій обл. від 08.02.2019 р. № 444/ІПК/05-99-12-04-10, категорії 111.01; 111.05 ЗІР). Виняток із цього правила — тільки для платників ЄП. Адже вони — не пільговики, а неплатники земельного податку. Отже, їм декларацію подавати не потрібно (категорія 111.05 ЗІР).

Об’єкт і база оподаткування. Об’єктом оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також паї, що перебувають у власності (п. 270.1 ПКУ). У ст. 283 ПКУ міститься перелік земельних ділянок, які не є об’єктом оподаткування цим податком. Водночас нульову декларацію за такі ділянки все одно потрібно подавати. Принаймні, податківці на цьому наполягають (категорія 111.05 ЗІР).

У разі зміни права власності або користування земельною ділянкою об’єкт оподаткування зникає в попереднього власника і виникає в нового.

Тобто земельний податок платиться за фактичний період перебування землі у власності або користуванні в поточному році (п. 287.1 ПКУ). Попередній власник платить податок за період з 01.01.2020 р. до початку того місяця, у якому він утратив право власності на зазначену ділянку. Зате новий власник платить земподаток починаючи з місяця, у якому в нього виникло право власності (роз’яснення в категоріях 111.02 та 111.05 ЗІР).

Базою оподаткування земподатком є нормативна грошова оцінка (НГО) земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до ПКУ.

За період з 2017 по 2023 роки коефіцієнт індексації становить 1 (п. 9 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ), тому величину НГО (якщо з початку минулого року вона не змінилася) можна брати з декларації за 2019 рік.

Звітність. Звітним періодом із земподатку є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. Для новостворених підприємств, а також у зв’язку з набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки звітний період може бути менше 12 місяців.

Юрособи — платники земельного податку мають право обрати один з двох варіантів подання звітності:

1) річний. Слід подати декларацію на поточний рік не пізніше 20 лютого поточного року до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки. У ній зазначається річна сума податку з розбивкою рівними частками за місяцями (п. 286.2 ПКУ);

2) місячний. Замість однієї річної декларації на поточний рік можна щомісячно подавати звітну декларацію протягом 20 к. дн. місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ПКУ).

Тобто як річну, так і першу місячну декларацію за січень (якщо вирішили звітувати щомісячно) у 2020 році потрібно подати не пізніше 20 лютого.

Подання декларації на поточний рік звільняє платників плати за землю від обов’язку подання щомісячних декларацій, так само як і подання місячних декларацій звільняє від подання річної.

Сплачувати податкові зобов’язання (незалежно від способу подання декларації) слід за місцезнаходженням земельної ділянки щомісячно протягом 30 к. дн., що йдуть за останнім календарним днем звітного місяця (пп. 287.3, 287.4 ПКУ).

Для звітності на 2020 рік землевласники і землекористувачі повинні використовувати форму декларації з плати за землю, затверджену наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. № 560 (у редакції наказу Мінфіну від 23.01.2017 р. № 9).

Форма декларації є спільною для обох складових плати за землю (як земельного податку, так і орендної плати). Але якщо підприємство є одночасно платником земельного податку й орендної плати, то йому доведеться подати дві окремі декларації (категорія 111.05 ЗІР).

Декларацію із земельного податку подають за місцезнаходженням земельної ділянки (п. 286.2 ПКУ). При цьому робити це слід окремо за кожним кодом КОАТУУ (роз’яснення в категорії 111.05 ЗІР).

Якщо декілька ділянок платника знаходяться на території одного органу місцевого самоврядування, тобто мають один і той же код КОАТУУ, то подається одна декларація за всі ділянки. Якщо декілька ділянок платника знаходяться на територіях різних органів місцевого самоврядування, тобто мають різні коди КОАТУУ, декларація подається окремо за кожним КОАТУУ. Навіть якщо території із цими різними КОАТУУ обслуговує один податковий орган.

Це не стосується тільки випадку, коли землі знаходяться на території різних населених пунктів, які підконтрольні одній об’єднаній територіальній громаді. Тоді подається за всіма ділянками одна декларація із земельного податку з кодом об’єднаної територіальної громади (категорія 111.05 ЗІР).

Правила заповнення декларації з плати за землю щодо нарахування земподатку порівняно з минулим роком не змінилися.

Як і раніше, площу землі беруть з правовстановлюючих документів, ставки — з рішень місцевих рад або із сайта ДПСУ***, а НГО — з витягів із техдокументації.

*** tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/

Орендна плата

Орендна плата — друга складова плати за землю. Платниками орендної плати виступатимуть орендарі земель державної та комунальної власності (п. 288.2 ПКУ). Платником орендної плати буде тільки та особа, яка уклала з органом місцевого самоврядування договір оренди. Якщо ділянка надалі надана в суборенду, платником орендної плати до бюджету все одно є орендар, а не суборендар (див. ІПК ГУ ДФС у Хмельницькій обл. від 06.02.2019 р. № 419/ІПК/22-01-12-04-14, роз’яснення в категорії 111.01 ЗІР).

Орендарі починають сплачувати орендну плату з дня виникнення права користування земділянкою, а саме з дня реєстрації права оренди (ст. 125 ЗКУ). І продовжують платити її впродовж дії договору оренди.

Щоб припинити сплачувати орендну плату після закінчення договору оренди, орендар повинен фактично повернути землю орендодавцеві на умовах, визначених договором (ІПК ДФСУ від 18.05.2017 р. № 277/Б/99-99-13-03-01-14/ІПК і роз’яснення в категорії 111.02 ЗІР, яке втратило чинність 16.01.2020 р.).

Якщо орендар продав нерухомість, яка знаходиться на орендованій землі, то він усе одно буде платником орендної плати, поки не розірве договір оренди з органом місцевого самоврядування (див. ІПК ДФСУ від 15.01.2018 р. № 136/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, від 12.06.2017 р. № 595/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, від 19.02.2016 р. № 3678/6/99-95-42-01-16-01 і «Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 27, с. 20). Новий власник будівлі стане платником орендної плати тільки після того, як переоформить договір оренди на себе. А до цього часу він може компенсувати попередньому орендареві витрати на орендну плату.

Розмір орендної плати орендар розраховує на підставі укладеного з органом місцевого самоврядування договору оренди. Тобто фактично договір оренди є головним документом, який установлює механізм розрахунку орендної плати.

А отже, тільки він є підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яку ви повинні сплатити до бюджету.

Враховуючи це, орендар при визначенні розміру орендної плати повинен пам’ятати, що річна сума орендного платежу, встановлена в договорі оренди, повинна укладатися в граничні розміри, визначені в п. 288.5 ПКУ. Там прописані як мінімальні, так і максимальні розміри орендної плати. При цьому податківці стверджують, що коли розрахований розмір орендної плати за договором менше мінімальної межі, то орендар повинен сплачувати цей платіж саме виходячи з мінімальної межі.

У цілому можна констатувати, що звітувати з орендної плати за 2020 рік слід за тими ж правилами, що й у 2019 році. І якщо у вас не змінилися НГО, ставка орендної плати і структура орендованих земель, можна використовувати ті самі дані, що й у попередньому році.

У цій статті ми торкнулися лише ключових питань сплати земподатку й орендної плати. Детально про обчислення плати за землю і заповнення декларації читайте також у наших торішніх статтях****.

**** «Земельний податок — 2019: правила обчислення та заповнення декларації» та «Звітуємо з орендної плати на 2019 рік» у журналі «Бухгалтер 911», 2019, № 4.

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія Об’єднаний звіт: правильна нумерація...
71903 181
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам