Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, жовтень, 2018/№41
Друкувати

«Ви не чекали, а ми…», або Масстарт комплексних перевірок

Товстопят Юрий, налоговый эксперт
Якщо ви отримали електрон­ну версію першого жовтневого номера нашого журналу, отже, година «Х» уже настала. 05.10.2018 р. визначено розпорядженням № 649-р1 як день старту комплексних заходів, спрямованих на детінізацію зай­нятості та доходів населення. Що це за заходи, хто уповноважений їх проводити та чим вони загрожують нам із вами — пропонуємо зараз же й розібратися.

1 Розпорядження КМУ «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» від 05.09.2018 р. № 649-р.

Розпорядження № 649-р: «що в імені твоєму» ?

Давайте пильно поглянемо на документ, що послугував причиною для проведення перевірочних заходів. Розпорядження «дало добро» на проведення двох етапів детінізації зайнятості та доходів населення.

Перший етап передбачав «профілактичні» заходи — проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії про прийдешні перевірочні заходи та неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин. Стартував він з 05.09.2018 р. і тривав рівно місяць. Цей етап уже позаду.

Другий етап передбачає «комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення». Вони повинні були стартувати 05.10.2018 р.

Але що таке «комплексні заходи»? Незважаючи на схожість цього поняття з «комплексними заходами державного нагляду (контролю)» (простіше кажучи, комплексними перевірками), ставити знак рівності між ними, як нам здається, не слід.

Заходи державного нагляду (контролю) можуть здійснюватися у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Річ у тому, що комплексні заходи, передбачені розпорядженням, за своїм характером — позапланові заходи, в той час як «комплексні заходи…», як свідчать Закон № 8772 і розроблений «під нього» Порядок № 3503, можуть бути виключно плановими. А як можна було ще у 2017 році знати про проведення комплексних заходів, передбачених розпорядженням, що побачило світ тільки у вересні 2018 року?

2 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

3 Порядок здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю), затверджений постановою КМУ від 24.05.2017 р. № 350.

План здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) Держрегуляторна служба зобов’язана публікувати на своєму офіційному сайті не пізніше 15 листопада року, що передує плановому.

Тому доходимо висновку, що «комплексність» заходів у цьому випадку повинна забезпечуватися злагодженою взаємодією органів, на які покладений обов’язок з реалізації цих заходів. У тому числі оперативним обміном відомостями, які можуть послугувати підставою для проведення перевірочних заходів або накладення штрафів на суб’єктів господарювання.

Хто ці органи? Як показує п. 1 розпорядження, це (1) Держпраці, (2) ДФСУ, (3) ПФУ, (4) Нацполіція, (5) інші центральні органи виконавчої влади та (6) органи місцевого самоврядування.

ДФСУ, ПФУ, Нацполіції та іншим центральним органам виконавчої влади доручено щомісячно до 10 числа подавати Держпраці інформацію про проведену роботу4.

4 Для узагальнення такої інформації та подання її до 15 числа через Мінсоцполітики КМУ.

Давайте розглянемо повноваження цих органів при проведенні комплексних заходів. При цьому зазначимо, що розпорядження № 649-рне вводить будь-яких додаткових повноважень для таких органів, а зобов’язує діяти «в установленому порядку».

Повноваження перевіряючих

Трудові інспектори Держпраці. Про них останнім часом ми говоримо дуже часто. Головні повноваження трудових інспекторів під час інспекційних відвідувань перераховані в п. 11 Порядку № 2955. Зокрема, такі особи за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

5 Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295. Знайомству з ним була присвячена стаття «На травневі КМУ явив світу порядки трудових перевірок» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 20).

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, самостійно й у будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

Перелік підстав, що надає право на проведення інспекційних відвідувань, наведений у п. 5 Порядку № 295.

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення6;

6 Про права працівника, що виникають у тому числі у зв’язку з реалізацією цього права перевіряючих, ви могли прочитати в статті «Інспекційні відвідування: права працівників» у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 40.

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки7;

7 Детальніше про це право перевіряючих — у статті «Відеозйомка при перевірці Держпраці» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 32).

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання згідно з п. 12 Порядку № 295.

Інспектори уповноважені складати акти, а в разі виявлення порушень законодавства про працю — приписи про їх усунення.

Такі акти можуть послугувати підставою для накладення штрафу (детальніше про що поговоримо в останньому розділі статті).

«Місцеві помічники». Маємо на увазі виконавчі органи міських рад міст обласного значення й об’єднаних територіальних громад. Законом № 2808 (а саме ч. 3 ст. 34) вони наділені правами в порядку, встановленому законодавством:

8 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

1) здійснювати на відповідних територіях контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;

2) накладати штрафи за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, окремо про які ми поговоримо в останньому розділі цієї статті.

При цьому Порядком № 295 передбачено надання тих же прав та обов’язків, що і в інспекторів праці з Держпраці та її територіальних органів, також окремим працівникам виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (але тільки з питань своєчасної й у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

ДФСУ. Права податківців у частині детінізації зайнятості та доходів населення зводяться до можливості перевіряти питання додержання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Органи ДФСУ в межах своїх повноважень також мають право перевіряти правильність і повноту нарахування та сплати податків і зборів (у тому числі ЄСВ).

А ось самостійно накладати штрафи згідно зі ст. 265 КЗпП за порушення трудового законодавства податківці не можуть. Але акти документальної виїзної перевірки ДФСУ, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю, можуть бути підставою для накладення штрафу згідно з абз. 5 п. 2 Порядку № 5099.

9 Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509.

Крім того, податківці активно обмінюються інформацією з органами Держпраці. Так, підставою для проведення інспекційного відвідування останньою можуть бути дані, отримані від ДФСУ та її територіальних органів про:

1) невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

2) факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

3) факти провадження госпдіяльності без держреєстрації;

4) роботодавців, які мають заборгованість зі сплати ЄСВ у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

Про це свідчить п.п. 6 п. 5 Порядку № 295.

ПФУ. Що стосується органів ПФУ, то формально у 2018 році на них поширюється дія мораторію, передбаченого Законом про держбюджет-201810. Утім, ПФУ все одно не займається перевірками трудового законодавства.

10 Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII. Детальніше про мораторій ви могли прочитати в матеріалах «Мораторій на перевірки — 2018: стосується і податківців, але тимчасово» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 3) і «Ті, що проходять «крізь стіни» мораторію: з’явився Перелік» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 10).

Але взяти участь у проведенні комплексних заходів ПФУ та його територіальні органи можуть шляхом передання Держпраці даних, які можуть стати підставою для проведення інспекційного відвідування (згідно з п.п. 6 п. 5 Порядку № 295).

Зокрема, це інформація про роботодавців, у яких:

1) має місце нарахування заробітної плати менше мінімальної. Згідно з п. 1 розд. IV Порядку № 11-111 ПФУ не передає Держпраці дані про обґрунтоване нарахування зарплати за основним місцем роботи на рівні нижче мінімального, у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого часу або початком і закінченням трудових відносин у звітному місяці;

11 Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю, затверджений постановою правління ПФУ від 29.05.2017 р. № 11-1.

2) стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу. При цьому від ПФУ Держпраці може дізнатися лише про тих із них, за якими страхувальник у звітному місяці відобразив початок трудових відносин у ЄСВ-звітності;

3) протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;

Також ПФУ повідомляє Держпраці про осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного страхувальника більше року12.

12 Про судові тенденції оскарження визнання ЦПД трудовими ви могли прочитати в статті «Так усе-таки трудовий чи цивільно-правовий: що думають суди» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 38).

4) стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог КЗпП і Закону про відпустки13);

13 Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

5) протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації. ПФУ інформує Держпраці про страхувальників, у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб і загальної суми нарахованої заробітної плати не змінювалися;

6) 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах ЦПД;

При цьому ПФУ повідомляє Держпраці про страхувальників, у яких кількість застрахованих осіб, що виконують роботи (надають послуги) за ЦПД, більше, ніж чисельність штатних працівників у звітному місяці14.

14 Та/або їх кількість значно збільшена у порівнянні з попереднім звітним місяцем.

7) чисельність працівників становить 20 і більше, але при цьому протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Нацполіція. У межах своєї звичайної діяльності Нацполіція не займається перевірками суб’єктів господарювання з питань виявлення неоформлених співробітників. Основні повноваження поліції визначені ст. 23 Закону про Нацполіцію15, а виконання інших (додаткових) повноважень згідно зі ст. 24 цього Закону може бути покладено на поліцію виключно законом.

15 Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII.

Але згідно з розпорядженням № 649-р заходи щодо детінізації зайнятості та доходів населення не пройдуть без її участі. Яким чином поліцейські візьмуть участь у проведенні цих заходів?

На нашу думку, раз уже всі органи, що беруть участь у комплексних заходах, повинні діяти в установленому порядку, то залучення Нацполіції можливе, наприклад, у разі наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці. У такому разі п.п. 4 п. 11 Порядку № 295 дозволяє інспекторам праці залучати працівників правоохоронних органів, серед яких, передусім, Нацполіція. При цьому остання також вносить ознаки злочину до реєстру досудових розслідувань.

Підставою для проведення інспекційного відвідування Держпраці може бути й повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю (п.п. 4 п. 5 Порядку № 295).

«Батіг»

Перевірочні заходи страшні не так самі по собі, як своїми наслідками. Наостанок поговоримо про штрафи, передбачені трудовим законодавством, а саме ст. 265 КЗпП16.

16 Детальніше про них ви могли прочитати в статті «Трудова» відповідальність: стаття 265 КЗпП від А до Я» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 18-19).

Таблиця 1. Штрафи за порушення трудового законодавства за ст. 265 КЗпП

з/п

Вид правопорушення

Розмір штрафу

У мінімальних зарплатах*

У грн. у 2018 р.

1

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

Виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків

30

111690**

2

Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплата їх не в повному обсязі

3

11169

3

Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці

10

37230**

4

Недотримання встановлених законом гарантій і пільг працівникам, що залучаються до виконання військових обов’язків

5

Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні

3

11169

6

Недопущення до проведення перевірки з питань виявлення порушень, зазначених у пункті 1 таблиці, створення перешкод у її проведенні

100

372300

7

Порушення інших вимог трудового законодавства, крім зазначених вище

1

3723

* Використовують розмір мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

** Такий розмір штрафу застосовують за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи ці згідно з абз. 1 п. 2 Порядку № 509 уповноважені накладати (1) Голова/начальники та заступники Держпраці, її управлінь, відділів та територіальних органів, а також (2) керівники виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступники.

На окрему увагу заслуговує питання зі строками, протягом яких можливе накладення штрафів. Ні ст. 265 КЗпП, ні Порядок № 509 таких строків не встановлюють. «Принагідно» Держпраці в ряді своїх листів стверджує, що застосування штрафів не обмежене будь-якими строками 17. Благо стосується це лише правопорушень, вчинених після 01.01.2015 р. (дати введення цих штрафів) або до цієї дати, але які є триваючими та не були припинені на цю дату.

17 Детальніше це питання було розглянуте в статті «Строк давності за «трудовими» штрафами: бути чи не бути?» у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 22.

Зверніть увагу: підставою для накладення штрафу можуть бути в тому числі акти документальної виїзної перевірки ДФСУ, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Але й у цьому випадку накладати штраф можуть лише названі вище уповноважені на це особи.

Що важливо: сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю (згідно з ч. 7 ст. 265 КЗпП).

І як же не згадати, що штрафи за порушення вимог законодавства про працю передбачені також для посадових осіб підприємств, установ та організацій, а також підприємців. Установлені вони ч. 1 — 4 і 7 ст. 41 КУпАП.

Але «постраждати» винуватці можуть не пізніше ніж через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше ніж через 3 місяці з дня його виявлення. Річ у тому, що такі правопорушення належать до адміністративних правопорушень, підвідомчих суду. Відповідно при визначенні строку для можливого накладення санкцій орієнтуємося на ст. 38 КУпАП (ср. 025069200).

Розміри цих санкцій також чималі. Зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) може спричинити накладення штрафу на посадових осіб підприємств або підприємців, що використовують найману працю, в розмірі від 8500 до 17000 грн.

Повторне ж протягом року порушення «важитиме» від 17 до 34 тис. грн.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться