Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, вересень, 2018/№38
Друкувати

Так усе-таки трудовий чи цивільно-правовий: що думають суди

Товстопят Юрий, налоговый эксперт
Дуже часто в ході перевірочних заходів (зокрема, інспекційних відвідувань) перевіряючі намагаються перекваліфікувати цивільно-правові відносини в трудові з усіма, так би мовити, наслідками. Для захисту своїх прав суб’єктам господарювання нерідко доводиться звертатися до суду. Давайте ж розглянемо, які перспективи судового оскарження рішень перевіряючих зараз.

Свого часу на сторінках нашого видання ми «розклали по поличках» найважливіші нюанси укладення цивільно-правових договорів, особливості їх укладення в окремих сферах і принципові відмінності таких договорів від трудових1.

1 Серія статей: «Хто може засумніватися в цивільно-правових відносинах?» і «Якщо у цивільно-правових відносинах засумнівалася Держпраці» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 45); «Цивільно-правові договори на окремі роботи/послуги: наші поради» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 46); «Цивільно-правовий договір: шукаємо, де заощадити» і «Трудовий чи цивільно-правовий договір? Вибираємо з розумом» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 47).

За великим рахунком, по суті відтоді змінилося небагато. Так, істотних змін зазнав порядок проведення перевірочних заходів органами Держпраці2, але, тим не менш, більшість наших рекомендацій ви можете застосовувати й зараз.

2 Детальніше про це ви могли прочитати в статті «На травневі КМУ явив світу порядки трудових перевірок» у журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 20.

Але навіть це не завжди означатиме, що непрохані гості не знайдуть способів, як під вас «підкопатися».

Зараз поговоримо про досвід відстоювання своїх прав у суді. Останнім часом судова практика складається на користь роботодавців. Але розглянемо ряд факторів, від яких залежать рішення суддів.

Держпраці «тупо» визнає працівників неоформленими. Незважаючи на те, що органи Держпраці не мають права зобов’язувати сторони укладати трудовий договір, коли між ними фактично існують відносини іншого характеру, або визнавати існуючий між ними договір недійсним, вони… продовжують це робити.

Розглянемо, зокрема, постанову Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 07.06.2018 р. у справі № 804/7711/173.

3 http://reyestr.court.gov.ua/Review/74758099.

У ній органи Держпраці вирішили, що підприємство не оформило трудові відносини з двома особами, наклавши при цьому на роботодавця штраф згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі 192 тис. грн.4 Водночас за фактом з однією з таких осіб був укладений цивільно-правовий договір (далі — ЦПД), а інша… тільки прийшла на підприємство для працевлаштування. Хоча, виходячи з матеріалів справи, раніше з нею також укладали ЦПД.

4 По 30 розмірів мінзарплати, що діяла на момент виявлення правопорушення (2017 рік), за кожного «працівника», щодо якого було, як вважає Держпраці, допущено порушення.

Суд став на бік підприємства і штраф скасував, відмовившись визнавати укладений ЦПД трудовим.

Заслуговують на увагу такі аргументи Дніпропетровського апеляційного адмінсуду:

1) предметом трудового договору є праця робітника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною визначеного обсягу робіт;

2) жодних відомостей про непогодження з укладенням ЦПД фізособи не було зазначено, що свідчить про те, що зазначений договір укладений за вільним волевиявленням на розсуд сторін і погоджений ними;

3) жодних, передбачених законом обставин, які б указували на нікчемність будь-якого правочину, вчиненого між підприємством і фізособою, в акті перевірки не зафіксовано, що підтверджує цивільно-правовий характер правовідносин між позивачем і фізособою.

Згідно зі ст. 204 ЦКУ правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд звертає увагу на відсутність в інспектора Держпраці повноважень на власний розсуд тлумачити умови ЦПД, визнавати їх укладення недійсними і надавати їм статусу трудових.

Показово, що той факт, що фізособі було надано робоче місце, де зазначено її прізвище (поряд із прізвищами інших працівників, що мають право користуватися верстатом), не відіграв важливої ролі. Як і не переконав суд у наявності трудових відносин той факт, що в штатному розписі підприємства передбачена посада (професія) токар у кількості 4 посади, але з фізособою все одно був укладений ЦПД, а не працевлаштовано на посаду токаря, хоча така необхідність існувала.

За підприємство в цій справі зіграло грамотне документальне оформлення відносин. Зокрема, був оформлений ЦПД, предметом якого було виконання робіт в обсязі і на умовах, передбачених цим договором.

Факт виконання робіт з боку виконавця засвідчувався актами приймання виконаних робіт.

Були також оформлені акт передачі матеріалів до ЦПД, із переліком матеріалів, які замовник надає, а виконавець приймає для виготовлення деталей; додаток до ЦПД про перенесення строку виконання робіт у зв’язку з технічною неможливістю їх виконання в первісно запланований строк.

Ще одним доказом цивільно-правового характеру відносин слугувало те, що згідно з одним із актів приймання виконаних робіт такий акт не міг бути підписаний до моменту усунення недоліків. При цьому виконавця зобов’язали усунути виявлені недоліки за власні кошти.

Хоча рішення й на користь підприємства, як ви бачите, ним (підприємством) було допущено ряд помилок, і, за нашою оцінкою, інший суд за цих же обставин міг винести й протилежне рішення. Тому потрібно зберігати пильність.

Тим паче, що Держпраці вже подала касаційну скаргу (10 вересня був визначений склад суду), тому крапку в цьому питанні ставитиме Верховний Суд (як суд касаційної інстанції).

При цьому згідно з ч. 5 і 6 ст. 17 Закону № 14025 рішення Верховного Суду є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень (включаючи Держпраці), а також повинні враховуватися при прийнятті рішень іншими судами.

5 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII.

Ще одне показове і позитивне для підприємства, що перевіряється, рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду від 10.08.2018 р. у справі № 804/2857/186.

6 http://reyestr.court.gov.ua/Review/75953781.

Масштаби цієї справи більші за попередню: трудовики наклали штраф у зв’язку з допущенням 32 (!) працівників до роботи без укладення трудового договору. Адмінсуд скасував накладення штрафу, але навряд чи трудовики зупиняться на першій судовій інстанції… Хоча даних про подання Держпраці апеляційної скарги ще немає (не виключаємо, що чиновників стримує відносно немалий розмір судового збору в цій справі, який довелося б заплатити у зв’язку з поданням такої скарги).

У своєму рішенні адмінсуд зазначив, що чинне законодавство України не містить обов’язкових приписів, у яких випадках сторони зобов’язані укладати трудові договори, а в яких ЦПД (угоди) на виконання певних робіт.

Суд вважає, що сторони вільні у своєму виборі стосовно форми оформлення відносин, і на свій розсуд мають право визначати вид такого договору.

Аналогічні висновки знаходимо і в рішенні Чернігівського окружного адмінсуду від 20.08.2018 р. у справі № 825/2272/187.

7 http://reyestr.court.gov.ua/Review/75974324.

До компетенції органів Держпраці не входить зобов’язувати підприємство і фізособу укладати трудовий договір, коли між ними фактично існують відносини іншого характеру, або визнавати існуючий між ними договір недійсним.

При цьому Дніпропетровський окружний адмінсуд виходив із таких міркувань. По-перше, зі змісту укладених з фізособами договорів убачається, що за дорученням замовника підрядник зобов’язується на власний ризик виконати роботи в обсязі і на умовах, передбачених договором і додатковими угодами до нього, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити ці роботи.

По-друге, підрядник не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, а сам організовує процес виконання робіт і зобов’язаний виконати всі роботи в повній відповідності з технічною документацією. Факт виконання відповідних робіт з боку підрядника засвідчується актами приймання-передачі виконаних робіт.

По-третє, знову-таки, жодних відомостей щодо непогодження фізосіб з укладенням ЦПД в акті інспекційного відвідування не було зазначено, при цьому пояснення від фізосіб не відбиралися. Тому суд дійшов висновку, що зазначені договори укладені за вільним волевиявленням на розсуд сторін і погоджені ними.

Зазначимо, що видимих порушень з боку підприємства (у Дніпропетровському «кейсі») не було. При цьому претензія Держпраці була викликана, мабуть, саме значною кількістю ЦПД (тому на майбутнє цю ознаку можна кваліфікувати для себе як ризик причіпок з боку трудовиків).

Значна кількість ЦПД (30 % і більше порівняно із загальною кількістю працівників) — підстава для інспекційного відвідування згідно з п.п. 6 п. 5 Порядку № 2958.

8 Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295.

Трудові відносини встановлені… фізособою. Не варто дивуватися: фізособа-працівник також може виявити підміну трудових відносин цивільно-правовими й звернутися за захистом своїх прав до суду. Як приклад розглянемо постанову Верховного Суду України від 08.05.2018 р. у справі № 127/21595/16-ц9.

9 http://reyestr.court.gov.ua/Review/73902480.

У ній ображена на роботодавця (до речі, підприємця) фізособа звернулася до суду для встановлення трудових відносин за період своєї роботи на нього. При цьому підприємець оформив із цією особою ЦП-договір. Ось тільки тим договором був «закритий» період співпраці тривалістю близько трьох місяців.

Фактично ж трудові (на думку працівника) або ЦП-відносини (якими їх вважає підприємець) тривали більше двох років (з листопада 2013 по 11 березня 2016 року).

Вінницький міськсуд і Апеляційний суд Вінницької області, розглядаючи цю справу, не спромоглися встановити, які ж відносини мали місце до укладення ЦП-договору. Внаслідок цього Верховний Суд направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Не встановлена також наявність або відсутність актів виконаних робіт за ЦПД, складеним сторонами цього договору, та низка інших важливих моментів.

Що може бути цікавим нам із вами в контексті цієї теми: Верховний Суд звертає увагу на такі ознаки, що свідчать про сумнівність ЦПД:

1) не зазначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовникові, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату;

2) жодним пунктом договору не встановлений обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, що підлягають вимірюванню, які мали бути відображені в акті їх приймання. Не містяться в них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначений перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

А наостанок… Висновок напрошується такий: судові розгляди краще обходити стороною, адже вони і дорогі, і тривалі . Але якщо непрохані гості не залишають вам вибору, перед поданням судового позову зважте всі за і проти, ознайомившись з усіма судовими «тенденціями», викладеними вище.

Для цього, укладаючи ЦП-договір, уважно виписуйте всі умови так, щоб контролери не побачили в ньому анінайменшого натяку на трудові відносини.

Також зверніть увагу на той факт, що ні Порядок № 50910, ні Закон № 140411 не передбачають зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження таких у судовому порядку (див. постанову Львівського апеляційного адмінсуду від 13.08.2018 р. у справі № 876/5305/1812). Тобто саме по собі подання судового позову не врятує від примусового стягнення штрафів .

10 Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою правління КМУ від 17.07.2013 р. № 509.

11 Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

12 http://reyestr.court.gov.ua/Review/75850014.

Тому для того, щоб з вас не стягнули оспорювані штрафи, поки ви судитеся, заявляйте суду про вжиття заходів забезпечення позову згідно зі ст. 150 і 151 КАСУ. Суди такі клопотання задовольняють (доказ тому — сама ж постанова Львівського апеляційного адмінсуду від 13.08.2018 р. у справі № 876/5305/18).

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться