Декларація з податку на прибуток — 2020: що врахувати при заповненні

Стисло про головне

Спочатку нагадаємо головні принципи, які слід використовувати при заповненні «прибуткової» декларації.

Декларацію складають наростаючим підсумком з початку року. Але стосується це лише тих платників, хто звітує щоквартально. Річні ж платники всі підсумки своєї діяльності за 2020 рік уміщують в єдину за рік декларацію.

При заповненні декларації (як і будь-якої іншої податкової звітності) у виконання ч. 2 ст. 37 Закону № 2704¹ потрібно використовувати українську мову.

¹ Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 р. № 2704-VIII.

Декларація втрачає такий свій статус у разі відсутності в ній обов’язкових реквізитів, перелік яких наведено в пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. В їх числі й інформація (читай: відмітки) про додатки, що подаються разом із декларацією, а також дані у вступній («шапці») частині декларації.

Інформація про додатки — це «плюси» у відповідних комірках спецполя «Наявність додатків» (або число, яке відповідає кількості додатків ПН, що подаються).

Щодо фінзвітності² «плюсувати» потрібно в тій комірці, яка відповідає стандартам, відповідно до яких складається фнізвітність (ті, хто використовує НП(С)БО, заповнюють комірку «П(С)БО», а міжнародники — «МСФЗ»)³.

² Багато корисного, що пов’язано з поданням фінзвітності за 2020 рік, ви можете знайти в статті «Фінзвітність-2020: готуємося до подання» позаминулого номера нашого журналу.

³ У частині подання аудиторського звіту — не пізніше за 10 червня. Деталі знайдете в нашій статті «Фінзвітність-2020: готуємося до подання» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 3).

Пам’ятайте: заповненню підлягають усі рядки декларації та її додатків. За відсутності показників у відповідних рядках декларації/додатків ставлять прочерки (в електронній формі їх залишають порожніми).

⁴ Іноді навіть якщо рядок декларації залишається нульовим (наприклад, рядок 03 РІ), однак різниці мають місце, але в результаті в сумі дають нуль (збільшуючі дорівнюють зменшуючим), то подавати відповідний додаток до цього рядка все ж доведеться.

А до рядків декларації, які не заповнені через відсутність операцій (показників), додатки не подають (див. роз’яснення в підкатегорії 102.20.02 ЗІР).

Що стосується відмітки про незастосування різниць, то податківці «освіжили» своє роз’яснення, в якому знову-таки рекомендують платникам податків щорічно дублювати інформацію про прийняте рішення (підкатегорія 102.20.02 ЗІР)⁵.

⁵ Своєю думкою із цього приводу ми з вами ділилися в статті «Позначка «розбрату»: якщо не поставили» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 10).

Що врахувати при заповненні?

Раз уже ДПСУ рекомендує подавати декларації за старою формою (без урахування змін, внесених з 01.12.2020 р. наказом № 649⁶), то актуальними залишаються всі наші рекомендації щодо її заповнення⁷.

⁶ Наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств…» від 29.10.2020 р. № 649.

⁷ Стаття «Прибуткова» декларація: заповнення» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 5).

Інше питання: як у такому разі відобразити в декларації ті дані, щодо яких у 2020 році відбулися зміни в податковому законодавстві (зокрема, в ПКУ)?

Додаток РІ. Особливо це питання актуальне щодо податкових різниць, які були змінені або додатково виникли в результаті змін у податковому законодавстві в минулому році⁸.

⁸ Зокрема, про «віхи» податкової реформи-2020 ви могли прочитати в статті «Податкова реформа — 2020: податок на прибуток» у журналі «Бухгалтер 911», 2020, № 22.

Нагадаємо, що з різницями доводиться стикатися не лише високодохідним платникам податку (а також низькодохідним «добровольцям»), але й низькодохідним платникам податку щодо різниць, регламентованих розд. І, ІІ і ХХ ПКУ, а також збитків минулих років.

Так ось, спершу пропишемо загальний рецепт щодо відображення нових/змінених у минулому році різниць у додатку РІ старої форми декларації.

Якщо різниця і раніше була передбачена (тобто для неї в додатку вже є свій рядок), але завдяки податковій реформі — 2020 вона змінилася, то суму різниці слід наводити саме в цьому рядку. При цьому має сенс у доповненні до декларації, право на подання якого вам надає п. 46.4 ПКУ, зазначити те, що різниця була застосована згідно з діючою редакцією ПКУ (а не згідно з формулюванням цієї різниці, наведеним в додатку).

Якщо різниця нова (тобто раніше передбачена не була), самі ж податківці рекомендують платникам податків відображати такі різниці в будь-якому рядку відповідного розділу додатка РІ, яким передбачено зменшення/збільшення фінрезультату до оподаткування та який не застосовується платником податків для відображення інших різниць за результатами звітного (податкового) року.

Корисні підказки із цього приводу, актуальні при поданні декларації за старою формою і зараз, містяться в листі ДПСУ від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07⁹.

⁹ Детальніше про який ви могли прочитати в статті «Реформований податок на прибуток: роз’яснюють податківці», підрозділ «Податкові різниці» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 25).

Зверніть увагу: різниця щодо відшкодування збитків і компенсації неотриманого доходу (упущеної вигоди) в назві рядка 3.1.11 «старої» форми додатка РІ не згадується. Але починаючи з 23.05.2020 р. її вимагає розраховувати п.п. 140.5.11 ПКУ. Тому показати таку різницю в податковоприбутковій звітності за 2020 рік потрібно. І зробити це доцільно в рядку 3.1.11 додатка РІ. При цьому витрати від відшкодування збитків і компенсації неотриманого доходу (упущеної вигоди), понесені до 22.05.2020 р. включно, сюди не потраплять.

Ще декілька слів скажемо про збільшуючу різницю з рядка 3.1.12. У цьому рядку платник відображає суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Раніше (до 23.05.2020 р.) таке коригування регламентувалося п.п. 140.5.12 ПКУ. Саме тому в назві рядка 3.1.12 «старої» форми додатка РІ, за якою платники податку на прибуток повинні відзвітувати за 2020 рік, фігурує ця норма.

Важливо! Цю різницю з 23.05.2020 р. за наявності відповідних показників застосовують як високодохідники, так і малодохідники незалежно від того, чи стоїть у них у декларації відмітка про незастосування коригувань фінрезультату на податковоприбуткові різниці! Адже п.п. 134.1.1 ПКУ дозволяє малодохідникам не визначати тільки ті різниці, які встановлені розд. ІІІ цього Кодексу. У свою чергу, на сьогодні ця різниця передбачена відповідною нормою розд. ХХ ПКУ.

Що стосується «збиткової» різниці з рядка 3.2.4. Цей рядок за наявності відповідних показників заповнюють як високодохідники, так і малодохідники незалежно від того, чи стоїть у них у декларації відмітка про незастосування коригувань фінрезультату на податковоприбуткові різниці.

Нагадаємо: податкові збитки минулих років зменшують об’єкт оподаткування поточного року. А якщо вони не «зіграли», їх переносять на наступні податкові періоди до повного погашення такого від’ємного значення.

Але врахуйте: якщо підприємство змінювало систему оподаткування, то збитки, понесені в період перебування на єдиному податку, облікувати в цьому рядку не вийде (див. лист ДФСУ від 04.09.2018 р. № 3831/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Не вийде також після повернення на загальну систему реанімувати «прибуткові» збитки, які числилися в підприємства до переходу на єдиний податок (див. роз’яснення з підкатегорії 102.10 ЗІР).

Також у рядку 3.2.4 додатка РІ підприємства-правонаступники можуть відобразити суму від’ємного значення об’єкта оподаткування реорганізованого попередника (п.п. 140.4.5 ПКУ). Цю різницю розраховують починаючи з 23.05.2020 р.

Що стосується зменшуючої податкової різниці, передбаченої п. 54 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ при списанні податкового боргу в сумі до 3060 грн (завдяки Закону № 1072¹⁰), то її податківці (у своєму інформаційному листі від 10.12.2020 р. № 17¹¹) рекомендували відображати в будь-якому незаповненому рядку розділу «Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу ХХ Податкового кодексу України» додатка РІ¹².

¹⁰ Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків…» від 04.12.2020 р. № 1072-IX.

¹¹ tax.gov.ua/data/material/000/350/444724/InfoList17.pdf

¹² Детальніше про таке списання і його відображення в декларації ви могли ознайомитися в статті «Податкові «карантинні» поблажки: списання/відстрочення/сплата без штрафів податкового боргу» в журналі «Бухгалтер 911», 2020, № 51.

Додаток АМ. Багато змін, що відбулися минулого року, було пов’язано з основними засобами. Так, з 23 травня:

1) зріс поріг для віднесення необоротних активів до складу основних засобів у податковому обліку із 6 до 20 тис. грн;

2) заборонено амортизацію ОЗ у податковому обліку за періоди, в яких відповідні об’єкти не використовують у госпдіяльності (у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією);

3) дозволено застосування виробничого методу амортизації;

4) розширено й дозволено застосування прискореної амортизації ОЗ не лише групи 4, але й груп 3, 5 і 9 «заднім числом» — з 1 січня 2020 року (згідно з п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Усі ці нюанси потрібно врахувати при заповненні додатка АМ.

При цьому платникам, які вирішили скористатися однією з можливостей, передбачених пунктами 3 і 4, краще було б заповнити додаток АМ за оновленою формою (в ньому для кожної з груп ОЗ, амортизація яких нараховується прискореним методом, відведено окремий рядок, а для відображення інформації про результати інвентаризації об’єктів ОЗ станом на 1 число податкового (звітного) періоду 2020 року, в якому прийнято рішення про застосування виробничого методу амортизації, передбачено спеціальну таблицю).

Вважаємо, що для того, щоб правильно відобразити інформацію щодо таких об’єктів, платникові можна подати доповнення до декларації, в якому, «не винаходячи велосипед», просто використати форми таблиць, розроблених Мінфіном.

При цьому в таблиці потрібно зазначити:

1) балансову вартість об’єктів ОЗ, щодо яких метод нарахування амортизації змінюється на виробничий метод:

а) за даними бухобліку (без урахування переоцінки);

б) розраховану відповідно до вимог розд. III ПКУ (залишкову вартість ОЗ);

2) різницю, що виникла в результаті порівняння балансової вартості об’єктів ОЗ.

Додаток ПН. Як заповнювати цей додаток (за старою формою) у випадку, якщо дохід виплачується нерезиденту в негрошовій формі або податок не був утриманий під час виплати нерезиденту доходу, ДПСУ роз’яснювала в листі від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (ср. ).

Для цього в оновленому п.п. 141.4.2 ПКУ наведена спеціальна формула:

Пс = СД х 100 : (100 - СП) - СД,

де Пс — сума податку до сплати; СД — сума виплаченого доходу;

СП — ставка податку на репатріацію.

Податківці рекомендували в таблиці 1 додатка ПН наводити¹³:

¹³ Ідеться про стару форму декларації. В оновленій редакції додатка ПН введені нові колонки 7 і 8, які слугуватимуть для відображення суми податку до сплати в разі виплати доходу в будь-якій негрошовій формі, або якщо податок не був утриманий з доходу при його виплаті.

— у колонці 3 — суму доходу нерезидента, обчислену з урахуванням зазначеної формули, яка дорівнює добутку СД х 100 : (100 - СП);

— у колонці 6 — правильну суму податку (показник Пс).

Законами № 466 і № 786¹⁴ перелік доходів нерезидентів із джерелом походження з України (у п.п. 141.4.1 ПКУ) доповнено низкою нових позицій.

¹⁴ Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX та Закон України від 14.07.2020 р. № 786-IX відповідно.

Але тут потрібно враховувати й положення Закону № 1117¹⁵, що з’явився пізніше. Ним передбачено, що нововведення, які були передбачені Законом № 466 у частині оподаткування доходів нерезидентів із джерелом походження з України (те ж розширення списку платежів, прирівняних до дивідендів), набирають чинності з 01.01.2021 р., а не з 01.07.2020 р. Це саме стосується й доходів від операцій з інвестактивами, зазначеними в п.п. «е» п.п. 141.4.1 ПКУ (корпоративні права іноземних компаній, вартість яких на 50 % і більше складається з акцій української компанії або утворена за рахунок нерухомості, розташованої в Україні). Такі доходи підлягають оподаткуванню з 01.01.2021 р., а не з 01.07.2020 р., як первінно передбачав Закон № 466¹⁶.

¹⁵ Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» від 17.12.2020 р. № 1117-IX.

¹⁶ Про це ми говорили в статті «Закон № 1117 — ділова мета, КІК, нерезиденти» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 1-2).

Відповідно, ті нововведення, які набрали чинності з урахуванням такого перенесення тільки з 01.01.2021 р., при заповненні декларації за 2020 рік не враховуємо.

А ось інші «нові» доходи нерезидентів у додатку ПН до декларації за 2020 рік показують. І оскільки в «старому» додатку ПН для них спеціальних рядків немає, доведеться використовувати для цього якісь інші рядки. При цьому згідно з п. 46.4 ПКУ до декларації слід додати відповідні доповнення-пояснення.

Додаток ЗП. Заповнюючи його, врахуйте, що внесеними Законом № 466 змінами з підрозд. 4 розд. XX ПКУ був виключений п. 15, яким передбачалося зменшення податку на прибуток на суму сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими АН на важкі дистиляти (газойль).

¹⁷ Зокрема, на закордонні податки (згідно з п.п. 141.4.9 ПКУ) і «дивідендні» авансові внески (п.п. 57.11.2 ПКУ).

Відповідно, поки ще присутній у додатку рядок 16.5 (у новій формі його більше немає) заповненню не підлягає.

При заповненні додатка ПП¹⁸ керуйтеся Довідниками податкових пільг, доведеними листами ДПСУ від 28.12.2020 р. № 101/1 і № 101/2 відповідно.

¹⁸ Більше подробиць щодо його заповнення ви могли знайти в статті «Прибуткова» декларація: відзвітувати за І квартал», підрозділ «Інформація про податкові пільги на новий лад» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 16).